Тиша ПІд Водою

ПРОЛОГ

Пройшло чотири місяці, відколи я востаннє йшов цією стежкою — тоді, сповнений надії й дивних романтичних сподівань.
Я зупиняюся, вдихаю холодне осіннє повітря, і зітхання виходить важчим, ніж хотілося б. Навколо — жовтобарвні тіні листопадового лісу. Червоні сполохи горять на поодиноких деревах, що застигли у спокої.
І я, вторячи бажанню власної душі, прагну того самого — спокою.

Соломія Вейра

Подобається

#4517 в Любовні романи
#1071 в Короткий любовний роман
#218 в Містика/Жахи

У тексті є: містика лісу, любов і смерть, тіні листопаду

Відредаговано: 02.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись