Тиша ночі

Язик жестів

Ми стояли в тиші ночі,
Вона до мене тихо нахилилась.
І я не зміг —
Не думати, не діяти

Серце завмерло, мов в чарівнім сні.

Я уві сні цю мить згадаю:
Лагідно руку
До твого обличчя простягну,

Обійми — тихі, сповнені тривоги,
По волоссю пройдусь поволі

І подивлюсь у твої я очі —
Думками мовлю: «Я люблю тебе».
І щось в душі зіграє,
Серце кров’ю наливає
Немов чує: «Я теж… назавжди це».

У темряві ця мить — мов промінь світла,
Де кохання тихо шепоче нам вірші.

І лиш одне бажання в мене,
Вічною зробить цю мить

Подобається

#980 в Різне
#158 в Поезія
#1142 в Сучасна проза

Відредаговано: 22.10.2025