Сцена друга

(Світло поділене на дві кімнати. Ліворуч — Батько за столом, тримає в руках аркуш паперу. Праворуч — Син лежить на ліжку, тримає старий зім’ятий лист. Вони не бачать одне одного. Говорять у простір, кожен зі свого боку мовчання.)-

БАТЬКО

(повільно, тихо, ніби зважує кожне слово)

Я довго не наважувався.

Сідав, відкривав лист — і мовчав.

Писати тобі — це як говорити в закриті двері.

Але ж усе одно пишеш. Бо нестерпно мовчати.

Перші рядки — завжди ті самі:

«Привіт. Не знаю, чи цей лист дійде. Але я мушу написати…»

І далі — все те, що не кажуть уголос.

Про школу. Про роботу.

Про те, як прокидаєшся серед ночі, бо приснився син, якого не бачив десять років.

Про те, що моє життя обірвалося не війною, а тим моментом, коли твоя мати закохалася в іншого.

(пауза)

Знаєш, якщо твоя мати знайшла в ньому щастя —

Я не злий. Ні.

Я… тільки хотів, щоб вона була щаслива.

Хоч із кимось. Хоч не зі мною.

Ти маєш право називати його батьком, якщо він був з тобою, коли я зник.

Але він помер.

І моя печаль була з вами — хоча я був далеко.

(погляд опускається на аркуш, який він не дописує)

А потім я почув твої слова.

Вони прийшли як відлуння. Через когось. Через когось іншого.

Не напряму. Але я запам’ятав:

 Навіщо ти приїжджаєш?

У мене є батько — Ігор.

(пауза. Тиша)

СИН

(сидить, дивиться у вікно, говорить ніби вголос собі)

Навіщо ти приїжджаєш?

У мене є батько — Ігор.

Я сказав це тоді, ще до всього.

Я був упевнений.

Мені не потрібно було шукати тебе.

Бо я вже мав когось, хто був поруч щодня.

А потім — усе розвалилось.

Війна.

Відсутність.

Тиша.

Коли Ігор захворів, ми з мамою знали — довго не буде.

Він пішов тихо.

І я тоді подумав: а що, як більше нікого немає?

А що, як батько — це не лише той, хто був поруч,

а той, хто не зник, коли тебе згадують?

(погляд на лист)

Я не знаю, що ти писав. Але іноді мені хочеться прочитати хоч щось —просто щоб переконатись, що ти існуєш.

(Світло поволі згасає. Два чоловіки — батько й син — залишаються у своїх кімнатах, у тиші. Відстань між ними — не тільки в кілометрах.)