«тиша — моя сила
Глава 2. Перші кроки до спокою
Наступного ранку Марія прокинулася з відчуттям тяжкості у грудях. Але вона пам’ятала свої слова: «Тиша — це сила». Вона зробила кілька глибоких вдихів і вирішила, що сьогодні буде день маленьких кроків.
Вона встала з ліжка, підійшла до вікна і подивилася на сонце, що пробивалося крізь хмари. «Навіть після темної ночі приходить світло», — подумала вона.
Марія взяла свій щоденник і почала записувати все, що відчуває: сум, образу, страх, але й моменти вдячності та спокою. Кожне слово допомагало їй відчувати себе сильнішою.
Потім вона підійшла до дзеркала. Дивлячись на своє відображення, вона тихо сказала:
«Я не погана. Я маю право захищати себе. Я в безпеці».
Цей маленький ритуал заспокоював її. Напруга спадала, і Марія зрозуміла: навіть якщо стосунки змінилися, вона може плисти своїм шляхом, залишаючись чесною з собою.
#1017 в Сучасна проза
#731 в Різне
Відредаговано: 28.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
