10.

Поки Богдан був зайнятий своїми справами і говорив довго по телефону, я вирішила щось приготувати. Бо біль від моїх місячних ставав все сильнішим. Спазми ставали просто пекельними. Я знала, як буде мені далі. Тому розуміла, що потрібно приготувати щось легке, щоб не стошніло. Різкі та насичені запахи викликали спочатку тошноту, потім мене добивав спазм болю.

Вирішила, що легкий куриний супчик мені буде до снаги приготувати.

Чомусь я була впевнена, що Богдан скоро піде. І мені стане легше. 

Залила курине фуле водою в каструлі і увімкнула плиту. Дістала морквинку та невеличку цибулинку. Почистила, покришила. Вирішила, що цього разу підсмажу їх. Поки все смажилося, а філе закипало, я дістала картоплю. Великий пакет був важким. Я так багато картоплі не купую зазвичай. Це все Богдан вибирав. Від сильного спазму мене скрутило. Я впустила на підлогу пакет і схватилася за живіт. Сіла на стілець, і зажмурила очі. Так скрученою сиділа, поки не пройшов спазм. Полегшено видихнула, потім відкрила очі. Переді мною навприсядки сидів Богдан і стривожено дивився на мене.

 - Ти як, маленька? Дуже погано? 

Я ствердно махнула головою. 

- Чому не сказала? Я б сам приготував.

Він взяв мене на руки і відніс на ліжко. Обережно поклав і прикрив тонким пледом. 

- Де в тебе аптечка? Чому не випила знеболююче? - трохи знервовано запитав у мене, бачучи, що я знову скручуюся від наступного спазму болю.

- Там в шкафчику біля холодильника.

На більше в мене не було сил. Затамувала подих, і придавила маленьку подушку до живота. Так ставало легше. Треба було зігріти живіт. 

Богдан приніс таблетку і стакан води. Глянув на мене, коли я випила все. 

- Де у тебе грілка?

Як він зрозумів, що мені це треба???

- У мене її немає. Весь час забуваю купити.

- От же ... Так... Давай значить я буду твоєю грілкою, -  і він ліг біля мене.

Як же я не любила таких фраз про грілку, при різні фігні чоловічі. Все ,що вони самонадіяно говорили в подібних ситуаціях. Мені було легше помучатисяя на самоті, заснути і прокинутися, коли стане легше.

Думала, що стане приставати. 

Здивував!

Ліг на бік позаду мене, притяг мене до себе, обійняв і свою руку поклав на живіт. Рука до речі була великою і дуже гарячою. Я спочатку відчувала себе незручно. Все-таки я його знаю меньше доби. Але мені ставало потроху тепліше, тіло розслаблялося. І я поринула в спокійний сон.