Тиша
Вступ
На ослонні тихо грівся котик. Його напівпрозорі вусики підсвічувались сонячним промінням. Сіренька шубка переливалась на сонечку і неначе манила до себе мою руку. Ммм... Я тихо занурюся в його мякеньку шорстку.... Мурчить.... Супер....
- Ну що, Мурчик... Залишилися знову вдвох. Що будемо робити....
А робити було нічого... Хотілось просто лягти, щоб більше не вставати. Реальність, що була навколо, віддавала приторною гіркотою... Так хотілося просто не прокинутися вранці. Останнім часом моєю мрією була велика ракета, яка приземляється на мій будинок. Розносить його вщент. Всі речі і мене разом з ними.
Єдиним, хто має вижити це Мурчик. Він не заслуговує на смерть від цих клятих кацапів. Хай собі бігає по дахах моїх сусідів. Ходить на побачення до гарненьких кіточок і живе яскравим котячим життям... Якщо мені не судилося, то нехай хоч він...
#11723 в Любовні романи
#4290 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 15.03.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
