Ти—одна на мініон!

Частина 19(Ульяна Наскалова)

     Йдучи додому я згадувала співбесіду...переживала кожну секунду знову і знову...все детально аналізуючи...і щось мені підказує, що він впізнав мене, ех, а я так готовилась. Раптом я замітила спереду кремезний силует, який нагадував того пришелепкуватого сусіда...так, це він і він стоїть вперши руки в боки...в мою сторону...я різко зупинилась, але тепер він почав рухатись в мою сторону...я не могла і поворухнутись, тим часом як він все наближався...

--Ну привіт, красуне, пам'ятаєш мене? - - зловісно посміхнувшись промовив він. 

-- Що тобі потрібно від мене? -- дивно проте голос в мене не здригнувся...

  • --Можливо ти надіялась, що я тебе не впізнаю, проте в тебе не вийшло...
  •  
  • --Чому?--да уж саме час бігти, проте мені дійсно цікаво...сусід спершу розгубився, проте зітхнувши, нехотя признався
  •  
  • --Твої очі...на  всій вулиці не має таких великих очей...так а тепер вернемся до нашої розмови...
  •  
  • --Серйозно? Очі?! Тобто мене легко можна впізнати як би я не перевтілювалась?--вимогливо спитала я сусіда, знову дезорієнтувавши його, проте відповідь почула не від нього...
  •  
  • --Так, очі в тебе, справді, незабутні,--на мить я злякано оглянулась, проте побачивши Рому заспокоїлась, так, якщо мене впізнав навіть цей сусід, то Рома точно мене впізнав на співбесіді, проте, що він зараз тут робить?
  •  
  • --Не знаю що у вас тут відбувається, проте я  гадаю провести Вас, Світлано, буде гарною ідеєю...
  •  
  • --Гей, мужик, в мене інші плани на цю ці...--договорити він не встиг, тому що Рома швидко підійшов до нього і достатньо сильно вдарив його між ніг, від чого той скрутився і заскавчав.
  •  
  • --Ще раз побачу біля неї, ти мертвец! Зрозумів?!

 

--Мг...

  • Рома протягнув мені руку, пропонуючи провести, вклавши свою руку в його мені стало набагато легше...ніби так і має бути...але чи готова я насправді до серйозних стосунків...чи готова до нової втрати...до нового болю...Ці думки повернули мене до реальності...гіркої реальності, де багато болю...проте я дозволю собі пройтись з ним до під'їзду...а потім прийде час прощатися...

 

  •  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше