Зізнання

Зізнання

Холодний, морозний січень почався він не дуже приватна клініка в якій працював Алекс була відхідна до третього січня. Компанія в якій Таня робила працювати починала вже другого числа. Так ось другого вона прийшла на роботу, Іра як завжди спізнавалася, а Григорій полетів в Канаду по роботі. Сиділа собі Таня одна в приймальний, та дивилася за вікно за вікно роботи щоб такої не було. Банк вона вже сходила, відала кредит з грошей які  отримала  в клубі, сьогодні прийде зарплата з компанії  ще не великі чайові рахувала. Так Таня підраховувала суму як мала їй допомогти, потрібно піти завтра і відати борг, дівчина і ще на  зустріч до Алекса не хай щось впише. Вона поки не хоче помирати, може є якийсь вихід з того що сталося з нею.
- Про що задумалась?- несподівано за питалася Іра яка зайшла в кімнату.
- Та так ні про що,- відповіла Таня дивлячись на Іру,
- Григорій Михайлович просив тебе щоб ти підготувала конферанс зал на екстрену нараду на завтра, - промовила Іра піднявши телефон,- Так це компанія Джидай, так, хвилинку,- обернувшись до Тані,- ось гроші прикрась в новорічному стилі він просив, просимо вас,- продовжила дівчина.
- Добре.- усміхнулася Таня, хоча цю посмішку вона ледь вичавили зі себе.
 

Таня спустилася в низ і подумки подумала як можна прикрасити ялинку на думку прийшли різні диски та приставки ігрові. Непогана ідея. Дівчина пішла на зупинку, сніжило дуже сильно вітер задував сніг в очі, мороз був такий що на одному місці було важко стояти. Ось нарешті під’їхала маршрутка вона була вся забита людьми, ніде яблуку впасти. Таня доїхала до свого улюбленого магазину і пішла купляти різні новорічні дрібнички. Вона придумала зробити з дисків дзвіночки, і ялиночку ручну, на купивши три кульки, Таня поїхала до Алекса в клініку “Гармонія ”. На зустріч було багато людей, Таня повинна була йому відати гроші, і побачила знайому медсестру.
- Можна вас,- запитала Таня в жінки яка проходила повз,
- Ви, Таня,- промовила жінка,- я не помилилася ви часто приходили до Олександра Вікторовича,
- Так, я цього разу йому повинна дещо передати, але в мене робота ви не могли б,- почала говорити дівчина.
- Я з радістю передам,- відповіла жінка, Таня дала їй конверт, а сама пішла. Коли медсестра зайшла до Алекса. Він саме говорив через телефон.
- Вам передали. – поставивши на стіл сказала,
- Хто?- запитав Алекс,
- Таня, - жінка вийшла, Алекс поглянув відкрив конверт там були гроші які він позичав дівчині. Поклавши їх в сторону, хлопець помітив не велику відкриту. Вона була ручної роботи було видно що її робила Таня вона завжди на свята такі дарувала. Відкривши її він побачив не велике побажання ” Бажаю в цьому році тобі щастя, та любові та нехай завжди буде собою здоров’я.
P.S Я надіюсь ти не сердишся повертаю те що зичила, і ще може прийду на приймання мені потрібне обизболувальне. Таня. Веселих свят тобі!!!!!”
Алекс закрив відкриту і відставив її в бік, зайшов пацієнт.
            Таня вже поверталася на роботу, дівчина мала все зробити до завтрашнього ранку. Григорій приїде в дев’яті з головним директором всієї компанії. Мало знала про що буде ця нарада, але було цікаво їй. Весь день Таня працювала вечором, все розкладала по фен чую, все по прибирала за себе і могла ти до дому.
            Робота проходила добре Таня тепер мала багато вільного часу після цього засідання її похвалив сам Крістефер Смок головний директор компанії. Наступні дні дівчина мало що робила хіба час від часу поправляла. Настало Різдво, прекрасна пора для подарунків хоча Таня їх мала вже достатньо. За три тижні Таня отримала від когось три ведмедики різних. Сьогодні вона приготувала не великий стіл, дівчина любила це свято най більше в році. Вчора Таня була в мами  тій стає вже краще приступи вже майже перестали бути, але ще є. Сиділа за столом святковим і мріяла щоб тут була мама і брат, дивлячись в віконце сніг потроху переставав падати. Усі три дні свят Таня просиділа вдома не виходячи з квартири навіть за покупками.
            Одинадцятого коли прийшла на роботу їй повідомила Іра що потрібно пройти лікарів для планового обстеження. Таке проходять кожного року, і Таня добре знала якщо вона пройде його всі дізнаються про її хворобу, а вона цього не хотіла.
- Чому саме зараз?- за питалася Таня,
- Ну тому потрібно всі проходять і ти не виключна,
- Ну добре пройду за скільки днів,
- Три дні,- відповіла Іра не поглянувши на Тану,
Таня пішла до своєї районної поліклініки, було мало людей тому Таня заходила до кабінету  одразу виходила та в одного лікаря дівчина затрималася довше.
- Вас онкологія, ви говорите мені,- за питався лікар онколог,
- Так, всі знімки є,
- тому добре я запису все як є сказав лікар потім подивився на Тану і запитав,- Ви виглядаєте цілком здоровою де ви лікується,
- В приватній клініці,- відповіла брешучи, знала що все це лише вигадка ніде вона не лікувалася, навіть не починала.
- А ну добре можете йти,- Так закінчився осатаній день в поліклініці, на Василя в компанії було тихо. На вулиці Таня зустріла Сашу той спішив кудись.
- Привіт Саш,- позвала вона його.
- Привіт,
- Куди так біжиш?- запитала поглянувши на водія.
- Та Григорій послав в магазин, ну я побіжу,
- Біжи,- відповіла заходячи в ліфт. На поверсі нікого не було лише чути голоси Іри та Григорія як про щось сварилися, Іра вибігла з кабінету вся заплакана, обернувшись сказала.
- Козел ти ще пошкодуєш із нею,- провівши синіми заплаканими очима по Тані яка тримала пакунки в руках.
- Та йди ти, - відповів Григорій вийшовши з кабінету, в цей час в Тані подзвонив телефон і обоє обернулися до дівчини. Здається вона помішала чомусь відбутися.
- Бери,- сказав Григорій зайшовши до свого кабінету хлопнувши дверима.
- Ало, Павло,- радісно вигукнула Таня,
- Таня, ти могла би посиліти три дні з Лесею ми з Діаною їдемо в Карпати. - прозвучав брат, вона давно не чула його, і коли він дзвони для неї це було вже свято, а коли ще просив посидіти з племінниками. Таня давно не бачила дівчаток. і була рада що брат просить її.
- Я залюбки, а коли,
- З суботи до вівторка, ми в вівторок заберемо рано,
- Я згодна привезеш її вечором сьогодні,- мовила.
- Так я й хотів сказати,- промовив і кинув слухавку, Таня взялась за голову підійшла до столу Іри і положила мед книгу. Голова не передавала боліти весь день, навіть в очах почало двоїтися. Після кількох годин біль став просто нестерпний, і вона вже не могла. Набравши телефон клініки Алекса, вона надіялася що той щось вигадає. Та її записи лише на зустріч.Через кілька годин вийшов сам не свій Григорій, нахмурений пройшов повз дівчину раптом зупинившись і повернувся до неї. Цього разу на його обличчі була посмішка.
- Таня, не хочеш зі мною піти по обідати?- запитав раптом він.
- Григорію Михайловичу я б за лубки, але мені потрібно в клініку,
- Шкода, а завтра, і ми ж домовилися ж на ти,- мовив взявши ручку зі столу.
- Та Григорію, мені потрібно піти, - сказавши трохи помовчала і додала,- Я можливо спізнюся трохи, - Таня одягла куртку і вже йшла до виходу як Григорій взяв її за руку та обернув до себе надто різко.
- Повечеряєш сьогодні зі мною?- такого дівчина точно не очікувала зовсім. Вона зніяковівши поглянула на нього.
- Це якось ніяково, давайте завтра нині брат привезе племінницю,- відповіла Таня подивившись в очі,
- Ти пообіцяла, - він опустив її руку і зайшов перший в ліфт. Таня ще стояла дивилася на нього, двері ліфту закрилися. Іра так злобно поглянула на Тану що чудь би її не поїла очима. Приїхала Таня в клініку Алекса трохи пізніше, на свій зустріч спізнилася тепер буде чекати в черзі, записавшись на рентген голови. Таня пішла в касу заплатила за нього і через п’ятнадцять хвилин їй робили знімок голови. Потім Таня ще чекала коли він буде, за двадцять хвилин їй винесли його. Черга вже саме настала дівчини, Таня зайшовши постукала в двері. Хоча знала що все це лише формально йому вже давно сказали що вона прийде.
- Так, заходьте,
- Привіт Алекс,- мовила поглянувши на друга дівчина, уся біла і не знаючи куди дивитися.
- Доброго дня, ви прийшли на приймання,- почав говорити Алекс,- говоріть що вас турбує є знімки,- його офіційний тон ні на мить не змінився від чого дівчині стало не пособі.
- Ось моя картка і знімок,- Таня подала йому все в руки, від розгорнув медичну карточку.
- Тетяна Володимирівна сідайте, подивимося,
- Алекс що ж з тобою?- розгублено чи то навіть ніяково запитала дівчина.
- Я Олександр Вікторович, ого вас на знімку чітко видно пухлину. - Алекс став зі свого місті  підійшов до вікна оглядав кілька хвилин, а тоді обернувся до Тані і сказав,- Розміри десь коло п’яти сантиметрів, і що погано вона росте ми не знаємо чи вона пустила метастази потрібна перевірка, думаю потрібно ретельно оглянути вас. - Він продовжував говорити нею так наче вони зовсім не знайомі, від цього дівчині стало ще більше не пособі. Чому він досі дується на неї.
- Яка?- запитала Таня, також ставши,
- Болі які?- та Алекс зовсім почав розмову про інше
- Тепер Алекс частіші дуже, я спати не можу через них і інколи темніє в очах,- озвалася дівчина не витримавши напруги.
- Я можу виписати ліки які знімають біль, але потрібна хімія та операція,
- Ні, я вже казала тобі що в мене не має грошей на це.
- Таня, а коли появляться буде пізно ти розумієш, що час спливає такі пухлини хірурги вирізають одразу тільки коли помітили їх, а ти тут як мала дитина гроші, Таня це ж твоє життя.
- Тепер так, чому ти так поводишся,
- Сама почала. Я тобі раджу зробити УЗІ,
- Мені пора йти впиши рецепт,- промовила дівчина поглянувши на нього.
- Тримай,- подав Алекс їй в руки Таня все забрала і вийшла тихо з кабінету. Внизу була аптека там Таня придбала, таблетки від болю. Повертатися до компанії не було часу вже робочий час закінчився. В дома перед тим як піти працювати в клуб Таня випила таблетку, і біль перестав бути таким нестерпним.