Тиха серпнева ніч

Прогулянка вночі

У маленькому містечку N на Львівщині жила жінка на ім'я Віталіна Ворон. Через десять днів їй мало виповнитися тридцять три. 

Вона писала електронні книжки в додатку «Бімбіл», роздавала листівки, а найбільше любила бувати в невеликій, але дуже затишній кав'ярні-книгарні, де час від часу підпрацьовувала.

Та грошей усе одно ледве вистачало на життя. 

Віталіна давно звикла рахувати кожну гривню. Вона навчилася не будувати надто далеких планів і радіти маленьким речам: гарячій каві, новій книжці, вечірній прогулянці містом. 

А найбільше вона любила серпень. 

Коли місто нарешті огорнула ніч, Віта вийшла з дому й вирушила до старого скверу. У повітрі вже відчувалося наближення осені.

Сівши на стару лавку, вона глибоко вдихнула свіже повітря й заплющила очі. 

Перед очима пробігали кадри з безтурботного дитинства — часів, коли були живі її батьки, а поруч із нею був брат Олесь. Тепер він перебував на війні й не завжди виходив із нею на зв'язок. 

Раптом тишу розрізав звук мотора. 

Розплющивши очі, Віталіна побачила перед собою високого русявого чоловіка в темних окулярах. Злізши з байка, він повільно підійшов і сів на лавку. 

— Тобі теж не спиться? — поцікавився незнайомець. 

— Так, — спокійно відповіла Віта, поглянувши на нього. — До того ж у мене скоро день народження, а грошей як кіт наплакав. 

— Віто, а про що ти мрієш? — запитав він, дивлячись на неї. Місяць яскраво освітлював його профіль. 

— Побувати у Львові, — тихо відповіла вона, опустивши голову. 

— Тоді ти мусиш повірити у себе, — продовжив незнайомець, усміхнувшись. — Подолати свій страх. 

— А якщо у мене не вийде? — вигукнула Віталіна, піднявши голову. Її голос рознісся по всьому скверу. 

Після цього між ними запала тиша. 

Незнайомець згодом підвівся й підійшов до байка. Поглянув на неї, завів мотор і зник у темряві. 

Віта залишилася одна. 

Потім вона мовчки підвелася й повернулася додому. 

Вийшовши вранці на вулицю, Віталіна завмерла. Біля тротуару стояв той самий байк.

Підійшовши ближче, вона побачила букет тюльпанів і складений удвоє аркуш паперу.  

Розгорнувши його, Віта прочитала: 

,,Вір у себе. І тоді твої мрії здійсняться''. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше