Тиха ріка

Лиш я і ти те знаємо...

Лиш я і ти те знаємо,
І більш ніхто, крім нас,
Чому красу шукаємо
В такий бурхливий час.

Нам інші радили: “Досить!
Навіщо зберігати віру?
Чи, коли смерть запросить,
Самі здерете з себе шкіру?”

Та ти, ясноока пташко,
Пояснила все до ладу:
“Хоч би як було вам важко,
Майте при собі розраду!

Не ведіться на брехню,
Збережіть холодний розум!
Зло сахнеться, мов вогню,
Як не боїтесь морозу!”

Та, послухавши ту мову,
Сяють усмішки на мить.
Чутно знову колискову,
І вже серце не щемить.

4 липня 2023 р.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше