Тиха ріка

Завжди відвідую охоче...

Завжди відвідую охоче
Оте село понад Збручем,
Де світять зорі серед ночі,
Де журавлі летять ключем.

Стоїть хатина, де повила
Мене, дитину, моя мати.
Любов'ю щирою обвила,
Не сміла навіть задрімати.

Завше було там любо,
Бо село – наче рай!
Вріс, як корені дуба
У той милий мій край.

Доки пташка летітиме
Вити гнізда під хату,
Доти серце радітиме
В моїй рідній кімнаті.

21 червня 2023 р.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше