Тиха ріка

Миле дівчатко...

Миле дівчатко
Зустрілось мені,
Немов янголятко
Або й уві сні...

А очі ж її ясні,
Наче дві нічні зóрі.
Такі вони прекрасні!
І навіть, як суворі.

Чи повести у танок?
Та і торкнутись боюся...
Не вижену її з думок:
У полон, певне, здаюся.

Але ні, того не можна!..
Мріяти про це облиш!
Дати доля не спроможна,
Хоч і як її молиш...

Як згадаю, що із нею
Бог не дасть пожити,
Йду в садочок під зорею
Тихенько тужити...

20 червня 2023 р.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше