Тиха ріка

Повіяв вітерець по полю...

Повіяв вітерець по полю,
Волошки розчесав над житом.
Висока там стоїть тополя,
І йде повз неї запах літа.

Ясно світить тепле сонце,
Подруга її – небес блакить.
Залишає доторк на долоньці,
Біле личко золотить.

А, часом, глянеш у зажурі
На рясну оту природу;
З'являться думки похмурі,
І забудеш її вроду.

Та лякатися не треба:
Всім дано нам нудьгувати.
Лиш як дивишся на небо,
Не смій вроду забувати!

8 червня 2023 р.

Лесь

Подобається

#2037 в Різне
#496 в Поезія

У тексті є: кохання, лірика та філософія

Відредаговано: 08.07.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись