Між деревами стежина,
Лежить каміння на ній.
Уночі бреде дівчина,
Де давній минув бій.
Гляне: збоку височіє
Вежа, схилена убік.
Ото стоїть собі й пустіє,
Бо бути їй самій повік.
Звідти видно було поле,
Вщент обстріляне з гармати.
Лиш самотняя тополя
Пережила оту страту.
Дівчина вперед ступила,
Місяць вказував дорогу.
Земля яскраво горіла,
Тиша віяла тривогу.
Подалася вона далі
Шукати світло серед тьми,
Та знайшла ріку сліз і печалі
Вояк, що полягли кістьми.
Куди поділася свобода?
Де ж загубили її люди?
Невже нічого, окрім шкоди,
Не залишили вони всюди?
Можливо, часу досить,
Щоб все те добре віднайти.
Хай людство лиш мир носить,
І йде до спільної мети.
25-27 травня 2023 р.
Відредаговано: 08.07.2023