Тихі спогади

Несподіванка

Зустрів тебе — і світ спустів раптово,
Та в серці знав: на тебе я чекав.
Хотів, щоб вечір був і світлий, і чудовий,
Тобі я квіти ніжні дарував.

Не знаю, чи лишилося щось у спогад,
Чи знову завітаємо в кафе…
Та я вже певен: забуття не буде —
Твій образ в серці знову оживе.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше