Тихі спогади

Житомир

Вона стояла ніжна, в білом светрі,
і губи її були милі й тонкі.
Дивився я в її прекрасні очі
і намагався підібрати кольори.

Здається, що з картини вийшла Діва —
така тендітна, сильна і проста.
Дивилася вона щось у телефоні,
стояла в автобусі вона.

А я на неї швидко подивлюся
і помічав я посмішку її.
Вона світилася лагідним промінням,
неначе світло в чистому вікні...

Подобається

#1956 в Різне
#373 в Поезія

Відредаговано: 26.08.2025