Тихі спогади

Квіти в саду

Лист паперу — він чистий та білий,

Я ж на ньому щось напишу.

Подивлюся у вікно на хвилину,

Квіти нові побачу в саду.

 

Потім знову сяду писати,

І, напевно, я не засну,

Бо думки розлетілися далеко,

Вони бродять весь день у саду.

 

Вітер лагідно гілки колише

І шепоче слова між квіток,

І душа моя ніби світліша —

Вже немає темних думок.

 

Сонце ніжно торкає листочки,

Золотистим сповняє тепло,

І здається, що в серці спокійно,

І у світі так ясно й світло.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше