Лист паперу — він чистий та білий,
Я ж на ньому щось напишу.
Подивлюся у вікно на хвилину,
Квіти нові побачу в саду.
Потім знову сяду писати,
І, напевно, я не засну,
Бо думки розлетілися далеко,
Вони бродять весь день у саду.
Вітер лагідно гілки колише
І шепоче слова між квіток,
І душа моя ніби світліша —
Вже немає темних думок.
Сонце ніжно торкає листочки,
Золотистим сповняє тепло,
І здається, що в серці спокійно,
І у світі так ясно й світло.
Відредаговано: 26.08.2025