Тихі спогади

Ти не знаєш, що я відчуваю

Ти не знаєш, що я відчуваю,

Я і сам цього ще не знаю.

І боюся сказать, що кохаю,

Бо для тебе нічого не маю.

 

Я не хочу тебе поранить,

Дати шанс я собі боюсь.

Вірю, Богу молюсь та чекаю,

І у Нього мудрість благаю,

 

Щоби волю Його зрозуміть,

Бо без неї не можу й мить.

Про кохання писав я багато,

І співав я чимало пісень,

 

Та не зможу я описати

Той чудовий сонячний день:

Прямувала ти прямо до мене,

Посміхалася щиро мені.

 

Я ж потис тобі легко руку —

Затремтіла вона тоді.

Намага́вся бути я милим

І спитав: «Чи виспалась ти?»

 

Ти сказала, що все чудово —

І сміялася потім... ти.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше