Тихі спогади
Зустрілися з тобою ми раптово
Зустрілися з тобою ми раптово,
У темній сукні ти тоді була.
Дивився я на тебе дуже довго,
А потім загубив усі слова.
І я писав поеми про кохання,
Дарив тобі ромашки польові.
Від тебе я почув лише зітхання,
Бо сірі дні настали дощові.
Бо сірі дні настали дощові.
Гіркий осінній чай я споживаю,
Тепло твоїх долонь не забуваю.
А посмішку свою не пам’ятаю,
І голосно співаю: я кохаю!
І голосно співаю: я кохаю!
Хворіючи, я думав лиш про тебе,
Не міг забути голосу твого.
Хотів почути хоч один твій подих,
Бо серце сум заполонив давно.
Вже довго я сиджу на карантині,
Забув про графіки й режими я.
І є спокуса тобі подзвонити,
Але не піднімається рука.
Тебе не хочу знову я поранити,
І не бажаю я завдати біль.
Але сказати дещо тобі маю —
Тебе я в серці досі це тримаю.
І голосно співаю: я кохаю!
Відредаговано: 26.08.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
