Глава 1 Нічна нарада

На іншому кінці міста, в штаб-квартирі гільдії поважних алхіміків під покровом ночі проводилося таємне зібрання. На вході в будівлю слуга Голови гільдії перевіряв запрошення. Кожен поважний майстер отримав невеликий лист, де зазначався час зборів, печатка Голови і ім'я одержувача. Гінцям було суворо наказано віддати ці маленькі сувої із запрошенням особисто в руки, інакше не зносити їм голови. Один із слуг перед входом в зал для нарад повторно оглядав запрошення і підпалював їх ґнітом та залишав їх догоряти на бронзовій таці, що стояла неподалік.

У залі зібралося більше ніж тридцять алхіміків, які вважалися майстрами цього таємничого ремесла. Найстарший з них, Голова гільдії, був не в найкращому настрої. Всі новоприбулі сиділи за невеличкими столиками і терпляче чекали, коли ж той розпочне.

Через деякий час, коли всі запрошені увійшли в зал і двері були закриті, Лі Дінго, Великий алхімік, вимовив:

-Всі ви знаєте, чому я тут вас зібрав. Те, що робить і говорить цей пройдисвіт може вплинути на всіх нас! Необхідно щось з цим робити.

-Може виженемо його з гільдії? З міста? Нехай валить на всі чотири сторони! - сказав один з старших алхіміків; в його очах читалася злість, змішана із жалем, адже він і той, з чиєї вини і було влаштовано це зібрання, навчалися в одного майстра.

На цю пропозицію, зреагував сусід старшого алхіміка, рівний йому за рангом, але не віком:

-Старий, ти в своєму розумі?! Він вилікував своїм чаклунством сина і єдиного спадкоємця нашого Імператора! Це нас швидше викинуть і дадуть стусана на прощання, ніж скривдять цього шарлатана. Тільки подумати, що ця бездарність змогла таке створити ...

-Є ще пропозиції? - прикривши очі і глибоко зітхнувши, спитав Голова. Він сподівався, що спільними зусиллями вони зможуть знайти рішення проблеми. Особисто йому хотілося зберегти своє обличчя і владу, як і багатьом з присутніх, тому нетрадиційні методи Алхіміка Нефритового Лісу, як прозвала його опонента імператорська сім'я, представляли величезну загрозу для всього стану лікарів-алхіміків і повинні були бути скомпрометовані.

-Можливо, варто пригрозити йому? Щоб перестав плести нісенітниці і повернувся до традиційних методик? - подав голос молодий алхімік, який сидів зліва від Голови.

-Якби ж це було так просто... Він надто упертий і навіть погрози, а їх було чимало, не змусять його повернутися на праведний шлях, - похитуючи головою, відповів старший алхімік, який сидів по праву руку від Голови.

Далі почалося закидання ідеями з одного кінця залу і тут же у відповідь аргументи проти них з іншого. Багато хто знав не з чуток про алхіміка Жуан Ю Сенліня і його непохитність. Він вважав, що традиційні методи їх ремесла неефективні і дурні, за що в зовсім юному віці був вигнаний з гільдії, а в ході низки подій, повернувся переможцем. Сам Імператор дуже щедро нагородив його і віддав у володіння землі біля Нефритових Лісів.

-Будь ласка, припиніть балаган! - ляснув по столу Голова. -Якщо немає тямущих ідей, тоді можете забиратися з міста самі і чекати поки всіма улюблений Ю Мен СяоХу прибере до рук владу і все що ви нажили непосильною працею!

Всі присутні одразу замовкли і їх очі тепер вивчали підлогу. Лише один з старших алхіміків, який славився своїм талантом проводити вигідні угоди, загадково посміхаючись, пильно дивився в очі Голові.

-Голово, Ви ж розумієте, що ми не зможемо сидіти склавши руки. Крім того, постраждаєте і Ви. Ідея є, але я не впевнений, що тут є шанувальники такого рішення ... - сумніваючись, промовив Шан Ян.

-Все одно! Я вислухаю! - нетерпляче відказав Голова Лі Дінго.

-Ми могли б найняти людей, але простіше зробити це самим ...

-Що зробити?

-Влаштувати пожежу в лісі і підпалити його будинок. Якби туди забрався найманець, відразу стало б ясно хто винен і влаштував все це. Але проти лютої стихії не висунуть звинувачення? Що робити, якщо у цього бідолахи така доля? Тільки уявіть, Нефритовий Ліс сам забере все, що він мав і його самого. І також ... всі наші проблеми!

Погляд Голови тут же повеселішав і він клацнув пальцями. Тієї ж миті слуга розпорядився принести все для розпивання вина, яке їх господар приберіг для гостей. Незабаром кожен з алхіміків тримав чашу з вином і чекав тосту.

-Шан Ян, твоя ідея мені подобається. Як тільки загрозу для нашого ремесла буде усунено, я сам порекомендую тебе в якості особистого алхіміка Імператора. Саме ти займеш місце Алхіміка Жуан Ю Сенліня! За нашого друга Шан Яна!

-Дякую Вам, вельмишановний Голово! - вклонився Шан Ян.

-За нашого друга Шан Яна! - дружно підтримали тост всі гості.