32 Новини ,які лякають

Новини, які лякають
Марта
Минув тиждень.
Сім днів, які здавалися значно довшими.Я намагалася жити так, ніби нічого не сталося.Ходила на лекції.Робила конспекти. Вчилася. Розмовляла з Аліною. Сміялася, коли треба було сміятися. Але всередині, в душі  щось було не так.Бо кожного разу, коли я відкривала Instagram, я мимоволі шукала одне ім’я.Тимофій.І кожного разу зупиняла себе.Ти сама сказала йому не підходити.І він послухав.Він не писав і не дзвонив.Не з’являвся біля університету.І від цього чомусь ставало тільки гірше.У той день ми з Аліною сиділи в студентському кафе.Я намагалася читати конспект, але слова розпливалися перед очима.
— Марто.
— Ммм?
— Ти взагалі слухаєш мене?
Я підняла голову.
— Пробач. Що?
Аліна зітхнула.
— Ти думаєш про нього.
— Ні.
— Брешеш.
Я закрила зошит.
— Я просто думаю про сесію.
— Марто.
Я мовчала.
Вона трохи нахилилася вперед.
— Ти сумуєш за ним.
— Ні.
— Так.
— Ні.
— Так.
Я тихо видихнула.
— Можливо… трохи.
Аліна усміхнулася.
— Нарешті чесно.
— Але це нічого не змінює.
— Чому?
— Бо між нами все закінчено.
У цей момент телефон Аліни різко задзвенів.
Вона подивилася на екран.
— Денис.
Вона відповіла.
— Привіт… що?
Її обличчя різко змінилося.
— Коли?
Я відчула дивний холод.
— Що сталося? — тихо спитала я.
Аліна слухала ще кілька секунд.
Потім повільно поклала телефон на стіл.
— Марто…
— Що?
Вона трохи вагалася.
— Це про Тимофія.
Моє серце різко прискорилося.
— Що з ним?
— Він поїхав.
— Куди?
— На турнір.
Я нахмурилася.
— І що?
— Бій був учора.
Я раптом відчула дивне напруження.
— І?
Аліна подивилася мені прямо в очі.
— Він отримав травму.
Мені стало холодно.
— Яку травму?
— Денис каже… що бій був дуже жорсткий.
Моє серце почало битися ще швидше.
— І?
— Його забрали до лікарні.
Світ ніби на секунду похитнувся.
— У лікарню?
— Так.
Я різко підвелася.
Стілець тихо скрипнув по підлозі.
— Де він?
— Марто…
— Де він?!
— Турнір проходив у Польщі.
Я відчула, як у грудях починає підніматися паніка.
— Він у Польщі?
— Так.
Я провела рукою по волоссю.
Дихати стало важче.
— Денис сказав… що травма серйозна.
Моє серце буквально впало кудись униз.
— Наскільки серйозна?
Аліна тихо сказала:
— Лікарі поки нічого не кажуть.
Я сіла назад на стілець.І раптом зрозуміла,я навіть не знаю, як з ним зв’язатися.
Бо сама сказала йому зникнути з мого життя.Моє горло різко стиснулося.Гіркота накрутила з такою силою,що неможливо було стриматись.
— Марто…Марто - тихо прошепотіла Аліна.
Я тихо прошепотіла:
— А якщо з ним щось станеться?
Аліна поклала руку на мою.
— Все буде добре.
Але я раптом відчула, як очі починають пекти.В голові з’явилася лише одна думка.А що, якщо я більше ніколи його не побачу?
Саме в цю секунду я зрозуміла, що  кохаю Тимофія. І якщо з ним щось трапиться я ніколи собі цього не пробачу.