5

    Анна стояла перед дзеркалом, ретельно підбираючи одяг для співбесіди. Вона вибрала класичну блузу і темно-синю спідницю, які підкреслювали її професіоналізм і впевненість. Її довге світле волосся було акуратно зібране у хвіст, а легкий макіяж надавав обличчю свіжого вигляду.

"Все буде добре", подумала вона, вдихаючи глибоко, щоб заспокоїти нерви. Співбесіда в рекламній агенції була важливим кроком у новому житті, яке вона почала будувати для себе і Марії.

Тамара, як завжди, була поруч, щоб підтримати Анну. Вона подала їй чашку кави і посміхнулася:

— Ти готова, Анютка? Не переживай, у тебе все вийде. Ти сильна і талановита.

— Дякую, Тома, — відповіла Анна, відчуваючи, як теплі слова Тамари додають їй впевненості. — Я дуже вдячна за вашу підтримку.

— Я завжди поруч, ти це знаєш. Тепер іди і покажи їм, на що ти здатна! — Тамара ніжно обійняла Анну.

Анна вирушила з дому, повна рішучості.

  Ранок видався похмурим і сірим. Як і настрій Анни. Вона давно навчилась зберігати спокій на людях і не показувати близьким, а тим більше донці, наскільки сильно у неї все погана. Зранку вона посміхалась Томі і розуміла що вже кінець місяця, а комунальні потрібно сплатити. 

   Більш ніж пів року тому, вона покинула все своє життя, зібрала валізу і поїхала в нікуди! Це був ризикований крок, та вона ні про що не шкодує! Столиця зустріла її дуже добре, узяти хоча б її везіння, коли вона обрала машину таксі Вадима і познайомилась в купе з його дружиною Оленою, і він ніби відчув що жінка і дівчинка, які сіли до нього в авто знаходяться в скрутному становищі, і запропонував познайомити їх з Томою! Вадим був другом родини, зараз він частенько відвідує їх,  і завжди привозить смаколики для Марії, які передає його дружина.

   Це місто, в якому дійсно є багато можливостей для розвитку, та напевно що їй ще не вдалось натрапити на таку можливість, або вона її сама ж і втрачала. В пошуках швидких заробітків їй доводилось іноді пропускати співбесіди, адже вона розуміла, навіть якщо її і візьмуть на роботу, то зарплатню вона отримає не скоро. Час на стажування, потім місяць роботи, і можливо потім вона отримає аванс. А до нього треба якось і дотягнути! Тай гардероб для таких посад, не погано було б оновити! Відповідати діловому стилю, але хто знає чи візьмуть її!

    Зараз вона працювала в ресторані в нічну зміну, миючи посуд. Колись в юності вона працювала офіціантом,  хотілось би піти трошки вище,  зарплатня більша, та нажаль адміністрація закладу їй змогла запропонувати лише вакансію посудомийки, сказали що Анна виглядає завжди змученою. Хммм, дивно, чого б це? Але єдиний плюс. Цього закладу був у тому що він був не далеко від місця де жила Анна, тож на дорогу вона не витрачала багато часу і відповідно коштів. Тай графік позмінний, тому в вільні від ресторану дні можна було братись ще за роботу. Вона телефонувала в клінінгову компанію, в якій була як резервна " на підхваті" працівниця, або працювала на розклеювання оголошень по під'їздах, або ж .....таких робіт у неї було багато, шкода що оплата не великі. 

   "Ти зможеш все! Ти зможеш все!"-  повторювала вона собі! Негативні думки вдавалось відігнати від себе хоч на деякий час, але сьогодні Анна не відганяла від себе ніяких думок, сьогодні ці слова вона крутила собі в голові не для заспокоювання, а для підняття свого бойового настрою! Їй потрібна ця робота! Вона повинна потрапити в одну з найкращих рекламних компаній столиці! Менеджер з продажу! Та це навіть звучить якось не реально круто! Вона мусить пройти цю співбесіду!