1(3)

   Таких пасажирів Вадим возив не вперше. Не знаю куди їхати,що мені робити, підкажіть,допоможіть, і навіть "ой,а в мене не має грошей вам заплатити, то може я з вами розрахуюсь трошки іншим ...". 
Але будучу гарним сім'янином і щасливим у шлюбі,  Вадим дивився на цих людей не з осудом, а зі співчуттям. І іноді його робота окрім того щоб доставити пасажирів до пункту призначення,включала ще безоплатні сеанси психолога.

   Та цього разу, його інтуїція підказувала,що тут щось інакше і ситуація не стандарт. Тому він вирішив уточнити маршрут.
- То куди їхати?
- О так, їхати, куди ж нам потрібно? А ви часом не знаєте де можна було б зупинитись на пару днів,і щоб не дорого і для дитини комфортно?
- Ну ось так би і відразу! Ви на відпочинок від чоловіка чи.....
- Ні, ні! - Анна різко його обірвала, не давши закінчити питання. - Нам потрібно десь оселитись тимчасово, щоб була можливість знайти постійне житло! Гроші у нас є! - На цьому місці вона запнулась сама, і раптом зрозуміла,що можливо не варто бути настільки відвертою з незнайомцем! Та витримавши паузу,все ж додала,- це не відпочинок, це нове життя...
- Ну раз так,тоді у мене є для вас пропозиція,для вас обох! - він загадково посміхнувся і повернув ключ запалювання.

   Сказати що в цей момент у Анни все обірвалось і захололо в середині,це нічого не сказати. Вона підтягнула доньку ближче до себе,і міцно обійняла.