Ти живеш на паралельній вулиці
На паралельній вулиці живеш ти
На паралельній вулиці живеш ти.
Я ніколи не зустрічалась з тобою, не перетиналась поглядами, не торкалась твого обличчя кінчиками пальців, ніколи... Я ж вже давно на обліку в самотності, а на моєму обліку нема вже навіть днів- я відпустила їх всіх у політ. Нехай летять. Вони втомились у неволі мого очікування.
Раніше, на мою вулицю, приходили інші, я вдивлялась в їхнє лице і надіялась, що це ти. Та вони- це чужі паралелі. А я бігла до тебе. Я ніколи-ніколи не зустрічала тебе, не торкалась твоєї душі, не грілась у твоєму подиху. Але я чекала. Чекала, що між нашими паралелями зведуть мости зі світла зірок. Я босоніж би пройшла по цьому мості, аби повністю відчувати все. Я б йшла покидаючи свою паралель, для того щоб створити з тобою нову. Але знаєш, останній часом, мені здається, що ти б не прийшов, що мені б нестерпно довго доволося стояти на цьому мості, що в мене би промерзли босі ноги... та байдуже на ноги, лиш би не промерзло серце. Але я б чекала.
Сьогодні, самотність, знову, провіряє свої позиції в моєму серці, заглядає у закуточки моєї душі. Я вся її. Дні я відпустила з полону очікування- нехай хоч вони будуть вільні. Бо десь там, на паралельній вулиці вдихаєш паморозок ти. Між нашими пералелями не простягаються мости, зоряне світло призначене іншим. А я...я ж призначена тобі?
#4575 в Сучасна проза
#4829 в Різне
Відредаговано: 11.02.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
