Жінка затягнула їх у свій затишний кабінет який був не так далеко від їхнього офісу.
- Чаю? – наче, нічого не сталося спитала Мері.
- Так, чотири шматочки цукру, будь ласка – з посмішкою відповіла Алекса.
- Що ти робиш? – злісно прошепотів Міяго.
- Що вже чаю попити не можна? – теж прошепотіла у відповідь йому дівчина.
Співак не став сперечатися, розуміючи, що тоді ця неприємна зустріч затягнеться на довше. Жіночка принесла три чашки, навіть, не зрозуміло як вона змогла їх принести нічого не проливши.
- Я не просив – суворо сказав Міяго.
- Це називається гостинність, любчику – з лукавою посмішкою промовила Мері.
- То для чого ми тут? – нічого не розуміючи спитала рудоволоса.
- Твій «хлопець» буде брати участь у шоу на тебе – з посмішкою відповіла продюсерка.
Дівчина нічого не розуміла і намагалася знайти пояснення у співака, але він різко встав і попрямував у бік балкона. Ще раз здивовано поглянув на продюсерку вона пішла за ним. Міяго стояв спиною, обіпершись на бильця балкона. Коли Алекса почала підходити, то помітила хмарки диму, що підіймалися вгору.
- Ти що там куриш? – зі злістю спитала рудоволоса.
На її скаргу співак тільки обернувся, щоб поглянути на ту хто до нього підійшов.
- Я думала тебе втішати, а ти вирішив своє життя загубити.
- І що з того.
- Що з того? Ти намагаєшся себе вбити! Я, як лікар, повинна тебе врятувати – жартома проказала вона.
- Ти ветеринар. Це уточнення, ледь не коштувало твоєму братові життя.
Алекса перестала веселитися. Тепер вже вона злилася, поки хлопець сміявся з її обуреного обличчя.
- Що плануєш робити? – трохи заспокоївшись спитала дівчина.
- Взяти участь, звісно. – сумно відповів він.
- Отже, ти хочеш розповісти секрет, що ми зустрічаємося в обмін на свій секрет?
- Варто уточнити, що ми насправді не зустрічаємося.
- Це щось змінює?
- Про що ти?
- Мене дивує, як легко ти готов обміняти близьку тобі людину на своє его.
Рудоволоса розлючено йде назад. Співак не розуміючи через, що вона так злиться. В решті решт зібравшись з силами він йде підписувати контракт. Алекса також підписує його, адже має брати участь в останньому епізоді шоу.
З тих минув цілий тиждень активного фільмування. Міяго так і не бачив дівчину з тої пори...
***
Трохи моїх думок. Знаю, що розділ маленький, тож не бийте капцями °<° .
Останім часом намагаюся випускати побільше розділів з різних історій, та мені трохи не подобається, що мало активності у читачів. Та це таке °♡°.
Сьогодні можна було помітити перший сніг. Та хоч він і просто пролітав, не затримуючись на землі, я дуже зраділа побачивши його. Та це змусило мене задуматися, як швидко плине час. Здавалося, вчора було перше вересня й моє перше знайомство з однокурсниками, а вже сьогодні я отримувала свій студентський білет.
Час швидкоплинний. І коли дехто намагається встигнути за ним інші ж просто насолоджуються проведеним часом.
Мені подобається тей час, що я провела пишучи мої книги, адже я можу бачити результати своїх дій, та завжди будуть ті хто будуть кращі, будуть впевненіші, цікавіші, а я залишусь десь позаду. Спостерігачем. Тим хто опише їх гарна, та цікаве життя, а сама буде тихо плакати про себе, розуміючи, що її життя не стане таким.
Щось, я сильно задягнула. Бажаю вам бути впевненішими у своїх діях і рухатися вперед, якщо є така можливість. Всіх цьомаю ¤♡¤!
#7305 в Любовні романи
#1741 в Короткий любовний роман
#287 в Не художня література
вимушене співмешкання, вибір між життям і смертю, гра на смерть
Відредаговано: 16.11.2023