Вони спокійно доїхали до вже нового дому Міяго. Хлопець все думав як пояснити своєму продюсеру, що він хоче взяти відпустку на місяць. Алексу здається це взагалі не хвилювало. Вона розглядала кожен листок який встигла помітити поки вони їхали.
- Я все ж спитаю – почав обережно співак- Що у тебе? Чому ти маєш померти?
- Це довга історія. Ти не зрозумієш- майже беземоційно відповіла рудо волоса дівчина.
- У нас купа часу. Як не як, а я з тобою буду цілий місяць. Тож повинен знати про тебе все.
- Може я краще розкажу який мій улюблений колір чи страва?
- Чого ти не хочеш про це говорити?
- А чого ти не хочеш говорити про брата?
Повисла німа тиша. Ніхто не смів нічого сказати. Так вони доїхали до дому. Не встиг співак вилізти з машини, щоб відкрити дівчині двері як вона вже вхопила чемодани і потягла до дому. Міяго швидко догнав її і хотів вихопити його, та вона вмикнула другу швидкість. Дівчина поставила чемодан біля порого. Співак схрестивши руки на грудях дивився на неї з піднятою бровою.
- Ну що вже не так? – зі злістю спитала Алекса- Хіба я не можу провести ці довбані речі кілька метрів?
На це хлопець нічого не відповів і просто заніс решту до будинку. Там вже на дивані як завжди розлігся Фініас дивлячись телевізор.
- Що ти вже в нього випросила? – з посмішкою спитав брат.
- Нічого такого просто хай поживемо з нами – спокійно відповіла Алекса
- Що ти тільки но сказала? – різко перепитав він.
- Так слухайте всі, з сьогоднішнього дня в нашому домі будуть чіткі правила.
- Вже цікаво які – з сарказмом промовив Міяго сідаючи у крісло.
- Перше.Сніданок пропускати не можна . Хай то просто кава чи омлет краще з’їсти адже не відомо коли ми зможемо поїсти знову. Друге. Не залицятися один до одного. Це скоріше для тебе Мерфі. І третє. Не питати поки він сам не розповість.
Сутеніло всі розібралися по кімнатах і хлопець вже готувався попрощатися з розкішним ліжком аби хоч трохи поспати.
- А ні ти спиш зі мною – спокійно , як нічого й не бувало, промовила рудо волоса дівчина тримаючи велику миску з мокрими речами.
Співак витрішивши очі поглянув на неї. Її погляд наче казав: «Що в цьому такого?».
- Але ж диван вільний? – ніяково спитав Міяго.
- Так, але там любить полежати Фініас і з радістю викине тебе звідти якщо треба.- з лукавою посмішкою проказала Алекса.
Хлопцю нічого не лишалося, окрім просто слухатися її, адже в її рукаві всі карти.
- Скоріше б цей місяць закінчився – подумав співак – Хоча стійте. Тоді це означає, що вона помре. Я не хочу , щоб вона помирала. Хоч вона і противна, та все ж людина, а людьське життя найважливіше. Може брат її щось знає?
Та ось почувся спокійний, розважливий, топіт який все наближався, повертаючи в реальність.
#7305 в Любовні романи
#1741 в Короткий любовний роман
#287 в Не художня література
вимушене співмешкання, вибір між життям і смертю, гра на смерть
Відредаговано: 16.11.2023