6

— Ну як тобі? — штора примірочної ривком відсунулася в сторону, привертаючи увагу на витончено одягнену Аманду.

Темно-зелене коктейльне плаття з бретельками відмінно облягало її фігуру, виглядаючи трохи відверто, але не вульгарно.

Ідея шопінгу у подруги виникла абсолютно несподівано, і не те, щоб сильно вразила Сандру, але тут Аманда була в своїй стихії. До того ж, вартість цієї сукні повністю відповідала якості.

Сандра пройшлася по ній оцінюючим поглядом, кивнувши власним думкам.

— Те, що треба.

— Я теж так думаю, — зі схвальним блиском в очах сказала Аманда, покосившись на друге, більш закрите плаття в примірочній. — Але про всяк випадок візьму обидва.

Подруга розвернулася спиною до дівчини і подивилася через плече.

— Разстібнеш?

Сандра мовчки ступила крок і потягнула вниз блискавку сукні. Аманда видала щось на кшталт полегшеного подиху, а потім пірнула назад в примірювальну, заслонивши за собою шторку.

— Ну так що, ви з Деном прийдете? — після невеликої паузи донісся до неї голос з-за штори, супроводжуваний звуками метушні.

Сандра видала нервовий подих, відразу ж усвідомивши, про що питала Аманда. Їй не хотілося образити подругу своєю відмовою, знаючи, що через це її буде мучити совість. Але…

— У Дена занадто велика завантаженість на роботі. А саму він мене не відпускає, — обережно сказала вона, озвучивши майже правду, але не повідомляючи про його справжню реакцію.

— Занадто багато заборон, Сандро, — штора примірочної знову відсунулася і, вже переодягнена в свої речі Аманда ступила крок вперед, впихнувши їй в руки сукні, а потім повернулася назад до дзеркала кабінки, поправляючи свій макіяж і зачіску. — Дивний твій Ден. Начебто кожен твій крок контролює. Не довіряє?

Сандра здивовано моргнула і опустила очі, відчужено дивлячись на оберемок суконь в своїх руках і не розуміючи, звідки у Аманди взагалі могла виникнути така думка.

— Він просто піклується про мене, — сказала вона в момент, коли Аманда вихопила назад сукні і жестом вказала йти до каси.

Сандра пішла за нею.

— Він щодня привозить і забирає тебе з університету як за розкладом. Забороняє нешкідливі вечірки. Обмежує спілкування. Така турбота з часом найчастіше переростає в тиранію, — сказавши це, Аманда, як ні в чому не бувало, простягнула речі привітно усміхненій дівчині на стійці, яка тут же почала пробивати їх, а Сандрі захотілося фиркнути на ці слова.

— Амандо, не говори дурниць. Ти зовсім не знаєш Дена.

Подруга байдуже знизала плечима.

— Може й так. Хоча, згодна, — вона лукаво усміхнулася і нахилилася ближче до Сандри, знизивши голос так, щоб чула тільки вона, — такому гарячому хлопцю все можна пробачити. Будь твій Ден вільний, я б…

— Ей! — Сандра обурено штовхнула її в бік, а дівчина тільки дзвінко розсміялася.

— Та годі тобі, я жартую, — невинно посміхнулася вона. — Але у нього від дівчат не було б відбою. Зауваж, — Аманда зробила акцент на цьому слові, — навіть зараз задивляються, знаючи, що у нього є наречена.

У свідомість увірвався чужий голос і в цей момент Аманда відволіклася, щоб оплатити дорогі покупки. А Сандра несподівано для себе поглибилася у власні думки.

Вона ще як помічала. Знаючи, що Ден у відносинах, деякі дівчата відверто йому очі. Навіть проста вечеря в ресторані супроводжувалася жадібними поглядами дівчат на її нареченого. Але Сандра намагалася не бути в його очах ревнивою істеричкою. Адже вона знала, що він бачить тільки її.

— Дену все одно на них, — сказала вона тихо. — Я довіряю йому.

Аманда проігнорувала її відповідь і, прийнявши свої дорогущі пакети з одягом, посміхнулася Сандрі.

— Ну що, в кафе? — запропонувала вона, повністю перебиваючи попередню нитку розмови.

Сандра застопорилася, але через декілька секунд кивнула. Аманда підморгнула їй, іскрячись широкою посмішкою, а потім розвернулася і впевненою ходою рушила вперед. Дівчина вдумливо подивилась їй услід, піймавши думку, що її настрій, на відміну від подруги, несподівано кудись подівся. Але, намагаючись ігнорувати дивну рипучу тривогу, вона струснула головою і пішла за нею.