Ти завжди будеш зі мною

8

Я думала ,що маю ще сили ,але я здаюсь...Мені набридли люди,чорні ,черстві,злі люди.Я не розумію , як можна бути апатичним та лихим до тобі подібних.Скільки горя вони виприскують зі своїх грубих опухлих лицемірством уст.Коли особа починає говорити,з рота різко вилазять маленькі сірі пацюки.у мене виникає відраза.Мої вуха неможуть сприйняти обурені чорні ,недобрі слова.Я  істерично боюсь пацюків,так само жахливо , як і засмальцованих слів...

Зараз я здаюсь.Мені важко бачити собі подібних істот.які псують цей світ , якы переступають через людське.Скрутно бачити таких сірих однотонних осіб.Єдине ,що може мені допомогти-природа.Я вдихаю її цілком правдиво та ніжно.Я замикаю кімнату ,відчиняю вікно  і журливим,сповненим болю поглядом намагаюс осягнути її-велич людського життя.Я  знаю,що людська душа частина природи.Той ,хто п*янить себе нею - окрилює свою душу весною,а той,хто замилює очі і грає в брудні ігри-заношують свої душі нечистими тінями.Я більше не можу сприймати їх ,як окремих осіб,мені так і хочеться ділити на "людина" та "маса". Я просто лишаюсь дома на одинці з собою.Чи гідна я слова людина?Та байдуже!

Я просто хочу побути одна .Тихо і сумно бачити весну.Я задихаюсь від цієї чистоти,подих стає голоснішим ,мені хочеться кричати наповну,щоб сполохати нестерпну тишу.

Я роблю глибокий подих і кажу собі,що  моя місія змінити картину.Я  митець ,в  моїх руках фарби.Я володію кольором і сьогодні я маю сили .Налаштована на перемогу,я рішуче опускаю зелений пензлик та покриваю колишню чорну пляму різким,бунтівливим кольором надії.Я змогла,змінила барву та протягла надію.



 

Пройшло декілька днів ,а ніби вічність .Знаєте жити без людей , які вам потрібні -це мука.Життя сповнене болю і кривди -це не те ,що мені зараз потрібно.Коли Ноа вперше сказав ,що не хоче когось любити я просто не повірила,але все-таки засумнівалась,але точно не зараз.Я вічуваю ,що потрібна йому ,а він мені...Я вирішила написати йому,але він мене випередив

                               -Русь ,нам треба зустрітись...сьогодні о 20:00 біля річки

Звичайно я погодилась і в той же момент моє тіло пронизали тисячі маленьких метеликів чи жучків ,щось таке знайоме,але  водночас нове.Важко отак жити зі своїми проблемами ,коли нема кому виговоритись... Якщо і є то не хочеться змушувати людей перейматись вашими проблемами.Зараз не про це зараз про нас.Ми зустрілись і я не знаю , які саме відчуття охопили мене. Я  хотіла плакати ,сміятись і просто мовчки дихати .Чесно таке відчуття ,що я змінилась ,а от як саме не знаю.Ми домовились залишити наше спілкування на рівні "хороші друзі".Це лише на літній період ,а далі може все стане кращим...Хмммм.що може змінитись я не знаю, я немаю сили навіть дихати ,хочеться просто плавати у холодній воді і сповільнити час.   


 

Ну ось і настав час коли треба їхати на навчання.Ми все літо провели окремо і навіть не пересікались . Зараз я хочу побачити його і побажати удачі у навчанні та й в житті ,бо хто його знає ,як там далі буде... Ми спакували валізи з батьками .Мама каже,що це все буду потрібне і кожен предмет "по списку"нічого лишнього.Цікаво ,вона думає,що додому я не приїздитиму??Чи може їстиму ,як обжерливе слоненя???

Ми сліли в машину , ввімкнули музику і помчали на зустріч новому місту.Чесно кажучи я довго чекала цього і не знаю чи зараз це саме те відчуття ,яке мало бути в цей момент.Мені байдуже ,що то за емоція,я ловлю момент!Обожнюю записувати  короткі фрази або ключові слова ,щоб потім це все пригадати ,пригадати саме той бажаний момент.Блакитне небо і яскраве сонце осліпило моє лице у ту мить ,коли я виходила з машини.Не повірите я побачила його -НОА.Що він тут робить  ???Все я обожнюю це місто.


 

Я бачу Ноа. Це не сон. Я справді його бачу. Що він тут робить і чому саме тут.тобто ми будемо разом чи це випадковість?Ох.скільки думок в одній голові.Ледве я його відчула ,як вже тисячі роздумів.Мої батьки його теж побачили і почали з ним розмовляти. Виявилось,що він буде теж тут навчатись і до того ж ,ми з ним в одній групі.Щось мені підказує,що батьки допомогли йому це влаштувати....Менше з тим,головне , що він поряд і у мене є шанс відновити стосунки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше