Останній тиждень був важким і я взагалі не знала як я напишу всі завдання не озирнувшись і не усміхнувшись йому.Я боялась ,що нас розділить місто і я його не побачу я не думала ,що закохалась ,але так приємно коли його бачу.Сьогодні ранок того самого дня коли я з ним зустрінусь і напишу той чортовий тест і нарешті буду вільна ,залишиться лише вступ і все.
Ноа приїхав по мене на 30 хвилин раніше ,мабуть,теж боявся запізнитись.Я одягнула найкращу сукню ,перевірила чи все взяла і з полекшеннням вийшла на вулицю .Мої батьки у відрядженні тому побажали мені удачі ,ще вчора.Я радо привіталась і сіла до машини.
-Ноа ,ти теж хвилюєшся ?
-Та ні ,для мене це не вперше )
-Ах ,точно .Головне не перенервуватись
Ми зайшли в середину якраз вчасно.нам все пояснили і ми розсілись по вказаних місцях.Все почалось і я зрозуміла ,що це найкраща мить .Я спокійна і мені легко ,як ніколи .Я впевнено пишу і розумію ,що практично все знаю(це все чай сусідки ,який точно заспокоює).Тест закінчився і ми разом вийшли з класу (були навіть в одному класі і я ні разу не озирнулась на Ноа).Ми знову сіли в машину і він спитав:
-Русю,може,якщо ми написали і вільні розберемось з таємницею моєї сім*ї?
-Ну так ,звичайно
-То давай прямо зараз?
-Тоді мені треба переодягтись ,бо вимазати плаття нікуди не годиться
-То давай заїдемо до тебе я почекаю ти переодягнись і візми ,що треба
-Ок.
Я змінила плаття на сорочку і шорти ,бо на дворі реально жарко.Потім взяла рюкзак з усім необхідним ,подивилась чи все вимкнула і вийшла на двір .Ноа стояв з морозивом .Біля мого будинку немає магзину ,то він мусив їхати до нього,але я б почула ,хм то де він його взяв?
-Ноа ,а де ти взяв морозиво ??
-В машині
-Та там жарко
-В мене є міні холодильник ,ось
-Ну тоді чудово .Поїхали?
Ми приїхали до будинку Ноа він завів мене в середину посадив у своїй кімнаті і пригостив кавою ,поки він переодягався я роздивилась його кімнату вона бомбезна.
(((тут має бути опис)))
Він повів мене до якоїсь кімнати вона сіра і простора.Ноа сказав ,що це кімната якраз для розслідування,він замовив піцу ,взяв папери і ноут і ми почали шукати .Минуло багато часу ,а нічого нормального нам не приходило на розум .Ми вирішили продовжити .Вже було 11:48 і Ноа спитав чи можу я ще трохи побути .Мої батьки були в іншому міті далеко від сюди ,тому я згодилась побути ще .Ми просиділи пів ночі у пошуках документів і нарешті щось знайшли ...
Так, ми знайшли саме те ,що потрібно :документи Ноа(в його будинку їх знайти не легко),мамині листи і фото .З чого почати ???Роздивившись уважно фотки можна зрозуміти ,що це не та мама Ноа,яку він знає.На цій фотці моя мама і тітка Віолета .У Віолети яскрасо сині очі і ще маленька родимка на носі,у пані Елізи такого немає.Ноа показав фото з випускного:очі карі і родимки немає.Хмм колір очей (а особливо карих не можна змінити )ну лінзи і все таке,але Еліза ніколи не ходила в лінзах і якщо так то для чого це все??На листах адреса- цього будинку і написано"Віолеті від Христі".Що це може значити ?
-Ноа,вже майже світає мені треба додому..
-А,так ,звісно. Може ще завтра попрацюємо ,бо бачу ти хороший детектив)
-Так ,звичайно .Я наберу коли звільнюся
-Чекаю зустрічі )
-І я ...-вихопилось у мене і я зашарілась...
Вдома я зрозуміла ,що все -таки Я ЗАКОХАЛАСЬ!І це точно !Правда я боюсь поки що це казати ми знайомі лише кілька тижнів ,але почуттям не накажеш.Я зробила всю заплановану роботу :поїла ,попрала свої речі ,прибрала в кімнаті навіть почитати встигла .Не довго думаючи я набрала Ноа і спитала чи забере він мене .він погодився.Ще так швидко я не збиралась .Ось це пунктуальність 15 хв і він біля мого будинку.Я до останнього думала ,що їдемо ми у наш"офіс" в будинку Ноа,але помилялась
-А куди ми їдемо?
-Ти знаєш це місце
-Ти думаєш я знаю всі місця в Брайтоні?
-Зараз все побачиш..
Він беріг інтригу до останнього -ми на річці!Такого я ще не бачила .Море пелюсток квітів у воді ,гарно застелений плед і келихи поряд вогники -це така краса!Я вже обожнюю це місце.
-Русю,це для тебе. Я хотів аби цей день добре запам*ятався нам .Сьогодні 21 день як ми знайомі і я хочу дещо сказати .. Ти не така ,як інші дівчата,ти взагалі не та ...Ти мені подобаєшся...
-Ноа ,тут так гарно... і ти мені подобаєшся...
Запала тиша ,але це нормально.Ніхто не знав ,що казати далі ,але Ноа довго не думаючи підійшов і поцілував мене.Це був найсолодший поцілунок ,який тільки можна було уявити.У животі метелики і хімія кохання .Я ніжно обіймаю його ,а він мене,я не відчуваю страху чи ще чогось ,мені просто добре з ним і все.
Ми сіли на плед і Ноа ввімкнув музику і вогники ,налив в келихи червоного вина і дістав телефон.Швиденько зробив пару фото ,я спробувала теж (у мене вийшло куди краще ).Ми не розглядали факти і не говорили про наше розслідування ,а просто насолоджувалися миттю.
Сонце ледве виднілось на горизонті і я вже почала мерзнути .Ми сіли в машину і поїхали до Ноа пити гарячи чай.У нього не було злих помислів ,він просто і щиро відносився до мене.Я відчувала тепло і ласку ,яку раніше ніколи не знала.Ніжні і трепетні метелики зїгрівали душу і я була на 9 небі від щастя.Чому саме на 9??Улюблене число і до того дуже щасливе.Я відчуваю себе кішкою у якої 9 життів.Коли мені було 4 я ледь не втонула,6-врятували від наїзду машини ,10-впала з даху на якому був "шалаш".Ну ви зрозуміли чому саме 9 ,ще 6 залишилось(це жарт).Ми заварили чаю і купили тістечок .
Вечір -дивовижний.
#9784 в Любовні романи
#3766 в Сучасний любовний роман
#2322 в Молодіжна проза
#945 в Підліткова проза
Відредаговано: 07.04.2021