15 Є нюанси.

Сніжана  піднесла чашку з кавою, глянувши на Максима:

— Ти залишаєшся на сніданок? Я зробила легкий перекус — салат, яйце, бутерброди з ковбасою і сиром.

Він усміхнувся, взявши свою чашку:

— Залишусь із задоволенням. Це найсмачніша кава, яку я коли-небудь куштував.

Вони розслаблено посміхнулися один одному, насолоджуючись простими моментами.

Поснідавши, вони ще трішки поседіли  в тиші.

Потім Максим раптом став більш серйозним, відкашлявся і промовив:

— Сніжана, хочу поговорити чесно. Я тут новий, і моя кар’єра — ще під питанням. Давай залишимо наші стосунки в межах цієї квартири. На вулиці, на роботі, ми просто вітатимемося і спілкуватимемось, але я не хочу, щоб на роботі колеги знали про моє особисте життя. Прошу зрозуміти і поважати це.

Сніжана застигла, відчуваючи, як у грудях стискається гіркота. Вона намагалася знайти у його словах хоч якісь виправдання, але здавалося, що це нова і несподівана межа, яку їй важко прийняти.

— Я розумію, — тихо сказала вона, намагаючись не видавати свого розчарування.

Максим підвівся, одягав пальто:

— Мені справді треба бігти. Незважаючи на вихідний, потрібно попрацювати з документами. Сподіваюся, ми зможемо зберегти цю межу між особистим і роботою.

Побачимось ввечері? 

-Так звісно! -відповіла Сніжана. 

Вони обмінялися номерами телефонів.

Він поцілував її в скроню і вийшов з квартири.

Сніжана залишилася стояти на кухні, дивлячись на порожнє місце, де тільки-но сидів Максим. 

Вона почала мити посуд, і думки вкотре поверталися до його слів. «Подвійне життя… Дома — сім’я, на вулиці — чужі…» — мов тінь пройшло це в її голові.

Раптом різкий дзвінок телефону різко розірвав тишу. Вона здригнулася, і тарілка впала на підлогу, розбившись на дрібні шматочки. Порізавшись, швидко замотала палець у кухонний рушник, підняла телефон.

На екрані миготіло ім’я — Юля.

Сніжана притиснула рушник до грудей і підняла трубку.

— Слухаю, — сказала тихо.

— Чекала твого дзвінка, — лунало в трубці, — але бачу, що треба самій набирати. Ти сама? Можеш говорити?

— Я сама, — обережно відповіла Сніжана.

— Що в тебе коїться? Ти з глузду з’їхала? Спати з двохдневним чоловіком? Про що ти думаєш? У тебе криша поїхала? — безупинно тараторила Юля.

— Юля, — твердо промовила Сніжана, — я закохалась. Але є нюанси. Давай зустрінемося.
 

Любі читачі!
Якщо ця книжка торкнулася вашого серця, додайте її, будь ласка, до своєї бібліотеки та поставте зірочку — це дуже надихає і підтримує мене.
Буду безмежно вдячна, якщо знайдете час залишити свій коментар. Ваші слова — найкраща нагорода і стимул для подальшої роботи!

Дякую, що ви зі мною!