1.Осінь

Дорогі друзі,я думаю вам буде цікаво прочитати про щире кохання, відчуття рідної людини, але буває настає не легкий вибір між кар'єрою чи сім'єю . Цікаво що ж обрати?!  Насолоджуйтесь цім твором , не забувайте ставити зірочки ⭐і залишати повідомлення ,чи коментувати 📝........ваща П.К. 

Бабине літо — це останній подарунок природи, насолода перед холодами та снігом. Це пора, яка дарує свій аромат, демонструє красу й мудрість. Це час, коли закохуєшся в кожен листочок на дереві. Як казав Альбер Камю: «Бабине літо — це друга весна, коли кожен лист — це квітка».

Я люблю прогулюватися в парку. Він наповнює мене спокоєм і життям, а кава восени стає особливо ароматною. Прохолодне, свіже ранкове повітря з нотками прілого жовтогарячого листя наповнює легені, освіжає думки. Під ногами хрустять жолуді й каштани.

У парку я читаю книжки і спостерігаю за людьми. Ось матусі з візочками, а ось малюки, які щойно навчилися бігати — ще трохи невпевнено, але з радістю біжать по килиму з різнобарвного листя.

Цікаво спостерігати за тими, хто гуляє зі своїми улюбленцями. Іноді господарі розмовляють із тваринами, й виглядає це зворушливо й навіть кумедно. На фоні всього цього я гортаю сторінки цікавої книжки, а час від часу піднімаю очі, щоби знову відчути життя навколо. Сонце торкається мене своїми променями — і мені тепло на душі. Безтурботність... Можливо, це найбільше, про що можна мріяти. І в мене вона була. Але все змінилося саме сьогодні…

Інколи люди сідають поряд, але не заважають. Наче відчувають, яка навколо мене панує ідилія. Та цього разу все було інакше. Зовсім неочікувано поряд присів чоловік і звернувся до мене:

— Останні теплі осінні дні... Так не хочеться, щоб погода змінювалася, — промовив він.

Я механічно підняла голову й відповіла:

— Мг… Так, ця осінь якась занадто прекрасна.

Переді мною сидів чоловік приблизно мого віку — років тридцяти п’яти. Легка небритість, темне недовге волосся, приваблива фігура, яку не приховувала тепла в’язана кофта. На ньому були темно-сині класичні джинси, зручне й чисте взуття.

Наші погляди зустрілися — і він усміхнувся.

— Цікава книжка? — припіднявши брови, він кивнув на книгу в моїх руках.