5 глава

Неочікувано двері гуртожитку відчинилися, і в кімнату увійшла Емма. Вона виглядала здивованою, коли побачила Беллу, яка, засміявшись, стрибала на ліжко під ритми музики.

— Ой, Белл! — вигукнула Емма, її очі широко розплющилися від шоку. — Що тут відбувається?

Белла миттєво підскочила до Емми, обійняла її і почала кружляти, ніби у танці. Її радощі були зараз такими великими, що навіть порушений макіяж і розмокла футболка не могли зупинити її.

— Еммо, ти не повіриш, що сталося! — вигукнула Белла, весело крутячись. — Я не можу дочекатися, щоб розповісти тобі про це!

Емма, хоч і була в шоці, не змогла стримати усмішки. Вона засміялася разом з Беллою, приєднуючи своїм танцем до енергії подруги.

— Ти просто неймовірна! — сміялася Емма, розмахуючи руками в ритмі музики. — Але розкажи мені, що ж сталося, поки ми не почали танцювати на всьому ліжку!

— Я врізала Джеральду Реншоу! — засміялася Белла, її голос був сповнений ентузіазму.

— Що? — не повірила подруга, зупинившись і дивлячись на Беллу з відкритим ротом.

— Я розбила йому ніс! — голосно крикнула Белла, ще раз стрибнувши на ліжко і радісно підскочивши. Її обличчя сяяло від гордості і задоволення.

Емма лише руками заплескала і розсміялася ще голосніше. Вона поглянула на Беллу з величезним захопленням і підтвердженням.

— Невже ти правда це зробила? Боже! Нарешті хтось зробив це! — вигукнула Емма, не стримуючи захвату. — Я завжди мріяла про те, як хтось поставить його на місце, але навіть не сподівалася, що це зробиш ти!

Белла, відчуваючи, як її гордість тільки зростає, махнула рукою і почала танцювати ще дужче.

— Може, хоч так цей суслик буде менше випендрюватися. — посміхнулася Белла.

Своїм запальним танцем та веселим сміхом вони швидко забули про сварку напередодні. Музика грала, і вони віддавалися кожному ритму, немов відзначаючи маленьку перемогу над несправедливістю. Ще деякий час вони танцювали, не піклуючися про час.

Коли музика нарешті стихла і їхні сили стали вичерпуватися, обидві дівчини лягли на ліжка, розсміяні і задоволені. Їхній настрій покращився, і тривожні думки про події дня відійшли на задній план.

Зранку Белла, відчуваючи себе оновленою і готовою до нових викликів, одягла форму з гербом академії. Спокійно і ретельно, вона приготувала зілля, яке зробила ще раніше. Це зілля мало особливу властивість: після того, як вона випила його, її волосся миттєво перетворилося на вишукану зачіску, яка чудово підходила до форми.

Вона довго стояла перед дзеркалом, усміхаючись і задоволена своїм виглядом. Всі деталі форми і зачіски були на своєму місці.

Цей день пройшов доволі тихо та весело. На горизонті не було видно цього нахабного суриката Джеральда Реншоу, і це неабияк покращило настрій Беллі. Уроки в академії сьогодні були дуже цікаві. Першим був урок зіллєваріння, де викладачка розповіла про нові складові і методи, які ще не використовувалися. Белла, зосереджена і допитлива, уважно слухала і брала активну участь у занятті.

Після уроку зіллєваріння, наступним було заняття на вулиці для практикування магії. Белла і її група вирушили на відкриту територію, де розпочали виконання різноманітних магічних вправ під керівництвом професора Дункан. Вони вчилися контролювати елементарні сили і застосовувати магічні закляття в реальних умовах.

Увечері Белла вирішила допомогти Оліверу і Еммі з домашнім завданням. Вона вже давно помітила, що вони трохи відстають у навчанні, і вирішила, що це чудова можливість не лише допомогти друзям, але й поглибити власні знання.

Зібравши все необхідне для навчання, Белла зайшла до кімнати Олівера та Еммі. Стіл був заставлений книгами і нотатками, а обличчя її друзів виглядали втомленими та зосередженими.

Олівер і Емма не надто були захоплені ідеєю займатися домашнім завданням. Вони виглядали втомленими і роздратованими, відчуваючи, що це чергове навантаження в їхньому насиченому графіку.

Коли Белла зайшла до кімнати, вони сиділи за столом, намагаючись виглядати зосередженими, але їхні погляди ясно показували, що вони більше схильні до відпочинку, ніж до навчання.

— Що, знову домашка? — бурчав Олівер, розглядаючи завдання з відразою. — Це ніколи не закінчиться.

— Я так втомилася, — додала Емма, зітхаючи. — Мені хочеться просто відпочити, а не сидіти тут з книжками до пізньої ночі.

Незважаючи на їхні скиглення, Белла вирішила допомогти. Вона сіла поряд з ними і спробувала зберегти спокійний і підтримуючий тон.

— Спочатку розберемося з основами. Це не так вже й складно, якщо розбити все на маленькі частини. Може, так буде легше, — сказала Белла, беручи до рук один з підручників.

Олівер і Емма обмінялися недовірливими поглядами, але погодилися. Белла почала пояснювати перше завдання, намагаючись використовувати прості слова і зрозумілі приклади.

— Дивіться, ось як це працює, — сказала вона, показуючи на приклад в підручнику. — Якщо спробуємо розібратися з цим крок за кроком, то все стане зрозуміло.

Хоча Олівер і Емма все ще зітхали і бурчали, вони почали поступово втягуватися в процес. Белла змогла підлаштувати пояснення так, щоб вони не відчували себе перевантаженими.

Так і пройшов весь вечір. Коли завдання були нарешті виконані, Белла відчула, як її сили виснажені. Її енергія залишилася лише на те, щоб поплентатися у свою кімнату, і з важким серцем вона впала на ліжко і одразуж заснула.

Нічна темрява огорнула Беллу, і раптом вона прокинулася, лежачи на чомусь холодному і вологому. Серце її билося швидко, а розум був сповнений паніки. Вона підскочила і оглянулася, намагаючись розібратися, де вона. Її очі зустріли темний, густий ліс, що оточував її з усіх боків. Високі дерева, з переплетеними гілками і густим листям, створювали майже непроглядну стіну. Туман, що повільно піднімався з землі, додав до атмосфери ще більше містичності і страху.

Нічний ліс був огорнутий глибокою темрявою, і Белла не могла навіть розрізнити, що знаходиться перед нею. Вітри, що шепотіли серед гілок, здавалися якимись зловісними голосами, які натякали на небезпеку.