3 частина: То це вона?

3 частина

То це вона?

Оріана побачила дівчину неймовірної краси, в довгій коштовній сукні, на її талії був корсет такого ж зеленого кольору як і сукня. він лежав на ній ідеально. Оріана не знала хто ця дівчина але була впевнена що походить з вельми заможньої родини.

Дівчина намагалась заспокоїтись ніби тільки що пробігла цілий марафон. Навіть не розвернувшись вона сіла під деревом. Минуло декілька хвилин, хоча здавалось що вічність, Орійка не знала що треба робити, вона лишень розглядала дівчину із захопленим поглядом, та незабаром та почала щось тихо говорити.

- Вона ніколи не відкривала себе справжню, насправді ж мати, я чи не точна копія тебе. та чому ж ти стала такою?.. - промовило дівча

Оріна почула відчай в її голосі, і ніби губи почали рухатись самі

- Вона стала якою? - сказала дівчина зовсім боязко, в натовпі ніхто б точно не почув її, але тут посеред дерев це для Офелії це звучало як грім з неба.

Вона налякано повернулась та побачила що вона була не наодинці з деревами, ліворуч заховавшись в тіні лісу сиділа дівчина, схоже її ж віку. Волосся в неї було темне як і очі, але останні освітлювались промінчиками сонця роблячи їх золотавими. Вона була одягнена в гарну вишиту білу сорочку, а на ноги були вдягнені зелені штани. Це дуже вразило Офелію.

- Ще довго будеш дивитись? - вже наче обурено спитала Оріана, їй здавалось дивним такий довгий оцінювальний погляд.

- Так, вибач.. - Офелія тепер почувалась винною - ти вдягнена в штани, тож це здивувало мене.

- Ти вважаєш що дівчатка не можуть вдягати щось із чоловічого одягу?

- Ні! Звісно що ні, я сама б з радістю носила їх також

- Тож чому не носиш?

- В моїй сім'ї це заборонено - Оріана знову почула сум в її голосі.

- То ти з благородної сім'ї?

- Так, я живу в будинку що на тій горі.

- В будинку Беннетів? - вона намагалась пригадати імена цієї родини - Ти Офелія?!