Немає настрою у мене написати,
Про це життя, яке мене турбує,
Але ж так хочеться хоча б хоч щось сказати,
Про віру в серці, за яку воюю.
Моя душа, якої недостойна,
І це життя, яке тут маю я,
Я намагаюсь жити у покорі,
Але в покорі наче й не жива.
І серце б'ється наче тихий грім,
Казкова радість, та яку люблю я,
Мене зловила на кінці вірша,
Господь мені любові не жалкує.
Відредаговано: 09.11.2025