Ви заслуговуєте більше, ніж роль,
Не бути функцією в чиїхось руках.
Не бути «зручним», не мовчати на біль,
Не жити, як тінь у чужих голосах.
Вас любити мають не за вигоду й зиск,
Не за те, що тягнете чужий цей тягар.
Не за те, що завжди готові на ризик
Розчинити себе, як безіменний товар.
Досить! Ви — не інструмент і не шанс,
Не запасний варіант у чиємусь житті.
Ваша цінність — не в тому, що даєте ви зараз,
А в тому, що є ви. Просто. Завжди.
Хай ламаються звички догоджати усім,
Хай горить це «потрібним бути» дотла.
Бо любов — це не торг, не контракт, не режим,
Це коли вас приймають — без маски й скла.
І якщо хтось не бачить — ідіть без жалю,
Не несіть на плечах їхню сліпу пустоту.
Бо ви — не для всіх. І це правда. Люблю
Цю жорстку, але чесну про вас простоту.
Відредаговано: 24.03.2026