ти трапляєшся в кожному вірші

«Поза межами неможливого»

Ми самі не знаємо, що ми можем,

Ховаєм в собі цілий світ без меж.

І сумнів тихо шепоче: «Не зможеш»,

Та серце йде далі — крізь бурі і стеж.

 

Ми самі не знаємо власної сили,

Поки не впадем і не встанем знов.

І крила ростуть там, де вірили мало,

Де страх розчиняється в подиху слов.

 

Треба лише забути «неможливо»,

Стерти цю тінь із думок назавжди.

Бо кожне «не зможу» — це пастка зрадлива,

Що гасить вогонь у середині мрій.

 

І раптом відкриється більше, ніж знали,

І світ стане ширшим, ніж був до тепер.

Бо межі існують лише уявні —

Для тих, хто не вірив у власний безмір.



#705 в Різне
#68 в Поезія

У тексті є: 100 - 2500

Відредаговано: 24.03.2026

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше