Епілог.

10 років потому...

Так буває, що в житті наступає момент якого ти зовсім не чекаєш.. В свої 16 з хвостиком я пережила багато чого, та найшла своє щастя... Дякуючи йому я відчула що таке справжнє кохання та підтримка.. 10 років назад після нашого поцілунку ми знову зрозуміли що не можемо один без одного. Та знову з'їхались. Ми з Лізою дуже переживали за тата і маму адже бачили що вони ще досі люблять один одного.

10 років назад...

-Мааамо іди давай - тягнучи за руку говорю я мамі.

-Доню ну я зовсім не розумію що ти робиш? Чому ти привела мене в незрозуміле приміщення?

-Скоро все дізнаєшся! А зараз я одягну тобі на очі маску аби ти нічого не бачила.

-Але навіщо!?

-Це поки що буде секретом давай, ти одна а нас двоє так що не розумно не слухати нас!

-Я не знаю може я зійшла з розуму але ти тут одна!

-Не хвилюйся тут зовсім недалеко від нас ще двоє людей..!

-Боже коли це все закінчиця?!

-Скоро....

Я підходу до столу за яким сидить тато теж з зав'язаними очима.

План був таким: Я вмовляю маму сходити зі мною за покупками, а потім приводу її в стару будівлю яку ми прикрасили та накрили стіл. Там буде сидіти батько якого приведе Ліза і думатиме, що Ліза просто вирішила зробити йому сюрприз так і є... Надіюсь для нього це і справді буде сюрпризом..

-Давай 3.....2.....1.... Знімай!-Говорю я їм разом з Лізою.

-Ой.. В очах аж темно-каже тато.

-Міша?!-Здивовано питає мама.

-Майя?!-Також питає тато.

Знаючи що зараз вони почнуть сваритись на нас ми бистро тікаємо з будинку аби не потрапити під постріл...

-Дівчат це що та... А де вони?-Кричить тато.

-Втікли!-Каже мама..

Далі ми вже не чули що там було, але через неділю мама з татом сказали що знову зійшлися.. Нашому з Лізою щастю не було меж!

10 років потому...

Ось так ото просто і водночас важко наша сім'я знову розквітла!

Щодо Лізи з Тимуром можу сказати так вони багато разів сварились... Розлучались... І так постійно.. Але 3 роки тому все ж таки дещо змінило їхнє життя.. Так якось зранку Ліза зрозуміла що вагітна... І ось так в мене з'явився маленький хрестик Тимофій. 

Після його народження ми з Артуром всерйоз задумались про дітей і ось зараз в нас прекрасний хлопчик якому вже 2 роки Марк,  його народження перевернуло наше життя на 360°...

-Сонце принеси мені будь ласка сік.-Каже Ліза до Тимура.

-Так от і я йому говорю "молодий чоловіче ви можете вже мені сказати що вам потрібно, що ви стоїте наді мною і боїтесь щось сказати, я все-таки на сьомому місяці вагітності давайте скоріше"-Продовжує вона розповідати Артуру про свого клієнта адже вона в нас відомий дезайнер! Ах і так.. Вона вагітна і вже через якихось два місяці вдруге стане мамою!

-Хаха ну і що він каже?

-Каже "Я вибачаюсь просто мені дружина сказала що вагітна вже п'ятою дитиною, і вагітні жінки в мене викликають страх... Вввв..вибачте ще раз я просто хотів забрати червоний костюм з вашої нової колекції жінка просто не змогла забрати.. тому послала мене"

-Боже як це смішно-Вони обоє сміються щосили.

-Сонце ось твій сік!

-Дякую!

-Ой Боже ні ну це і справді смішно, скажи Даш?-Каже мені Артур.

-Т..так смішно...-Я не дуже слухала про що вони говорили адже не знала як розповісти йому і всім іншим одну новину..

-З тобою все добре ти якась бліда!-Питає він.

-Так.. Артур, а... Якби я тобі сказала що вагітна вдруге ти б як відреагував?...

-Кхм-Від неочікуваності питання він подавився соком.

-Даш... Ти що... Вагітна?

-Нууу...

-Аааааа Тимур ти це чув я буду татом! Вдруге! Аааа!-Він підняв і почав крутити мене.

-Даша ти чого? Це правда?! Ура нарешті я не одна тут вагітна!-Крикнула Ліза- Це ж наші діти в один клас підуть! І будуть кращими друзями! Ну як і Тіма з Марком! Або якщо в тебе буде хлопчик то можливо вони будуть парою з Машею (так вони планують назвати свою дівчинку)

-Можливо!-Говорю я зі слізьми на очах.

Ось так просто ми і знаходимо своє щастя.. Ще 10 років тому я і не підозрювала про те що буду мати коханого чоловіка, справжніх друзів та двох найпрекрасніших дітей...

Кінець....

Привіт! Як вам епілог? Признаюсь вам чесно та довго мене не було тому що я перебирала варіанти, чи продовжувати книгу, чи все таки робити "епілог". Книга вийшла невеликою, але я надіюсь що вам сподобалась)) Якщо це і справді так то ставте свої ⭐ та пишіть 💬 . МОЖЛИВО буде друга частина, але це вже зовсім друга історія😉 

Зараз в мене є ідеї нових книг тому постараюсь втілювати їх в реальність! До скорой, або ж не зовсім скорой зустрічі, котики👋🏻💚