Глава 19.

-Тимур що ти тут робиш? Знову підслуховуєш? Я надіюсь на цей раз без Артура?!-Злісно кричала Ліза.

-Я взагалі-то тут недавно стою з того моменту коли Даша почала це все розповідати. І те що я почув мені дуже не сподобалось. Нехай мені тільки тий Ілля на очі попадеця! Зря я тоді в клубі Артура зупинив щоб він далі його не бив! Якби я тоді знав то я б Артуру допоміг прибити того козла! Доречі ти Артуру розповідала?!

-Так стоп! Будь ласка Тимур не говоринічого Артуру я тебе дуже прошу!

-Добре я не скажу, але ти ж розумієш, що якщо ти хочеш нормальних відносин з ним ти повинна будеш йому це розповісти!

-Я знаю. Я обов'язково йому розповім. Але не зараз. Я ще не готова, я он Лізі ледь наважилась розказати, а ти хочеш щоб я так зразу Артуру розповіла.

-Добре. Доречі Ліза де иивесь день була? І Даша доречі теж. Ви начебто тікали від нас вже 2 дні.

Звісно ж ми хлопцям ще не розповіли про те що ми сестри. Ми просто були не готові. Ми в житті скільки не бризкали як за ці два дні! Чотири людини в цьому будинку приховуютт настільки велику таємницю що вже просто начебто не вистачає повітря...

Ми переглянулись з Лізою поглядами і зрозуміли що потрібно буде якось це розповісти бо так вже не може тривати..

-А та цей... Ми просто здружились, стали прям як СЕСТРИ і весь час разом проводимо...-Сказала Ліза начебто підкреслюючи слово СЕСТРИ.

-Ем.. Ну добре. А точно я ж чого пішов сюди вас шукати, ми вирішили з Артуром нарешті вас зловити і піти купатись! Такшо у вас є 10 хвилин ми вас чекаємо внизу і ніякі "ні", "я не можу" не приймаються!

-Ну добре...-Сказала я.

Тимур вийшов з кімнати і побіг вниз. Так саме побіг. Ми взяли з Лізою купальники. І вирішили обговорити один момент.

-Даш ти ж розумієш що потрібно їм розповісти про все?

-Так я розумію, тільки спочатку потрібно всіх зібрати разом і вговорити Мілу Артемівну та маму на цю розмову...

-Ну мицим займемося, бо я довго не можу брехати про те що мені добре... І про те що ми просто подруги. Я хочу щоб вони знали що ти моя сестра.

-Потрібно буде звикнути до слова "сестра", давненько я не чула цього слова в свою адресу! Да що там "давненько" я ніколи його не чула в свою адресу!-Ми плачучи засміялись і обійнялись.

-Дівчат ну ви там скоро?!-Кричав Тимур з першого поверху.

Ми бистро витерли з очей сльози і засміялись.

-Ну сестричка пішли а то наші хлопці нас зачекалися, хоча повинні булиб уже запам'ятати що справжня леді може трішкизапізнитись на зустріч зі своїм боєм.

Ми спустились вниз та пішли всі разом купатись. Завтра буде важкий день, але навіщо думати про те який буде завтра день, якщо ти ще не прожив до кінця сьогоднішній?