Глава 16.

-Тату? Що ти тут робиш?! І що це все означає?!

-Я вже сказав що це все означає. Так Єлизавета і справді твоя сестра.

-Чому ти так спокійно про це говориш?!

-А як мені про це говорити? Я це пережив вже, коли я її побачив я відразу зрозумів що це вона, а ти сама ніколи не бачила наскільки ви схожі?

-Так ми схожі, але я не звертала на це уваги! 

-Ну якби звертала то б бачила.. Ви тепер як інь і янь в Лізи чорне волосся, в тебе біле.

-Тату ти розумієш що ти накоїв? Чому ти взагалі тоді просто забув що в тебе є друга донька? І взагалі мама знає?!

-Тепер знаю.

За татом стояла мама. Якщо чесно ми з Лізою від шоку повідкривалм роти.

-Міша... Де дівся Міша? Де той чоловік з яким я 23 роки разом? Де він?

-Майя сонечко ти про що?

-Не підходь до мене! Я про те чому ти ще тоді мені не сказав що Марта вагітна? Чому? 

-Ти була вагітна я не хотів тебе розчаровувати..

-Коли завагітняла Марта, то я ще не була вагітна такщо викручуйся більш обдуманими відповідями!

-Ти мене б покинула! Я люблю тебе більше життя! Я хотів сказати, правда тоді в ту ніч коли я затримався в гостях у Марти з Сашою. Я справді тоді пішов до них і повідомив про те що я не можу тримати це в секреті, що через мене страждає занадто багато людей і я сам страждаю. Я затримався бо вони не хотіли щоб я розповідав. Марта не хотіла! Вона не хотіла нехтувати вашою дружбою, бо з тобою ще з дитинства як і з Мілою. Бо ви ж три М (Майя, Міла, Марта) Тоді я прийшов додому і сказав що в мене є новина, а ти була така радісна і сказала що в тебе теж є новина, ти перебила мене і сказала що вагітна! Як я міг в тий момент тобі сказати?! Як?!

-Ти міг сказати іншим разом! Ти розумієш що ти розлучив сестер!? Ти знаєш як Даша мріяла про сестру чи брата! Ти знаєш що Ліза теж мріяла! Ти розлучив їх! Ти розлучив нас!

-Кого нас? Майя кого нас?!

-Нас мене Мілу і Марту. Ти ж знаєш ми все життя були як сестри! А потім втратили спілкування через тебе! Так тоді я думала що ми втратили спілкування через те що зайняті своїми справами. Але ні це все через тебе! Марта відчувала вину перед мною і Мілою тому перша "відріклася" від нас а ми з Мілою просто розсварились через те що я думала,що Міла наговорила Марту проти мене, а вона думала що я наговорила Марту проти неї!

-Вибач.. Будь ласка.. Бо я вже думав що ти хочеш сказати що...

-Так я це теж хотіла сказати... Ти позбавив мене, своїх доньок та своїх друзів занадто важливого для нас.. Тепер я позбавляю в тебе все що ти любиш... І доньок... І себе.....

-Ти хочеш сказати що....

-Так я хочу сказати що все скінчено!

-Добре. Я піду збирати речі ви тут можете залишатись скільки хочете, будинок в Києві твій. Просто знай що я все ще тебе кохаю-Тато обійняв маму підійшов до нас (А ми в той час з Лізою просто шоковані і з слізьми сиділи) і сказав- Сонечка мої я вас теж люблю. Ліза вибач мене що я був таким ідіотом, я безкінечно вдячний Саші за те що він виховав таку прекрасну донечку як ти... Не було і дня коли я не думав про тебе... Я бачив тебе. Бачив як ти росла.. Так я слідкував за тобою всі ці роки, але не зважувався підійти. Я перестав за тобою слідкувати коли ти була в 7 класі. Тоді я зрозумів що роблю боляче собі. Я бачив що ти щаслива. Бачив що ти дружиш з Артуром і Тимуром. Бачив як ти була закохана в Тимура. Я дуже радий за вас. Він і справді тебе любить. Бережи його.. Дашунь. Я знаю тобі зараз теж тяжко... Дуже тяжко.. Але будь ласка вибач... Я тебе дуже люблю.. Я одного дня хотів відвезти тебе до Лізи і сказати "Знайомся це твоя сестра, та про яку ти так мріяла!". Якби не ти я б зійшов з розуму. Чесно. Дякую тобі за те що ти з'явилась в мене, така красива. Ви з Артуром хороша пара... Надіюсь він не зробить тобі боляче а ти йому.. Будьте щасливі мої три найулюбленіші жінки! І будь ласка. Я розумію що це тяжко, але вибачте мене...

Ми ридали.. Просто втрьох сиділи і ридали. Дивились як він іде і ридали. Але ніхто його не зупиняв. Я вірю що Ліза і мама його любить. Я теж його люблю.. Але.. Але нам всім потрібен час..

Ну що котики як вам глава Може це і дивно, але коли я пишу то я проживаю наче цей момент.

Вибачте за відсутність, якось не було натхнення писати((

Надіюсь вам сподобались 15-16 глава. Я вирішила виставити дві бо мене майже неділю не було. Надіюсь натхнення повернеться і я порадую вас новими главами))

А поки що ставте будь ласка свої ⭐, пишіть 💬, адже тільки так я буду знати що вам це цікаво, і буду продовжувати писати🙏🏻

Дякую за те що читаєте 📖. Ваша Нака💚🌫️🐥