Глава 15.

Пройшло вже 5 днів з тих пір як ми на відпочинку. Вже й батьки прилетіли і ми пересварились і перемирились по 10 разів, і все наче б то прекрасно, але мене насторожувало тільки одне. Чому Ліза так дивно ревнує на мого батька? А батько і взагалі начебто  старається піклуватись про неї...

-Лізочка тобі морозиво купити?- Запитав мій тато.

-Ні, дякую...-Якимось роздратованим і скромним голосом відповіла вона.

-Ну добре тоді я куплю лише собі бо всі інші тут начебто тільки коктейлями харчуються.

Тато вже почав іти але я його перебила.

-Тато... А ти в мене нічого не хочеш спитати?

-Ем... Ти про що? Ааа точно вибач доню зовсім забув ти морозиво будеш? Тобі яке знову лимонне?

-Так татусю лимонне!-Роздратовано сказала я.

Коли тато пішов я все ж таки вирішила поговорити з Лізою адже в голову лізли не ті думки.. Я вже навіть почала думати що татові подобається Ліза як дівчина і він зраджує мамі... А це найстрашніше, бо вони для мене єдиний приклад справжньої любові! Вони разом вже 20 років! 

-Лііііз...

-Щоооо?

-А що це було?

-Ти про що?

-Ну я про тата...

-Всенсі?

-Ну ти що не помітила?

-Даш я тебе не розумію! Ти можеш нормально сказати?!

-Ну він просто завжди в мене питав чи я буду щось коли йде в магазин, а на цей раз начеб то про мене забув а в тебе запитав...

-Ой та забий ти, я й не помітила ну цей просто забув що тут такого...

-Але раніше такого не було..

-Не забивай голову дурницями краще он позви хлопців а то зараз згорять на сонці...

Я пішла кликати хлопців, але мене дивував тон Лізи і її косі погляди на тата, маму та на мене... Що ж вони всі приховують? Я все таки ввечері вирішила поговорити з Лізою щоб дізнатись більше.

Весь день ми гуляли біля моря, грали сміялись я навіть встигла посваритись з Артуром, але це була не серйозна сварка тому за 5 хвилин ми вже обіймались в говорили як ми любимо один одного. 

Доречі я повністю переїхала до Артура в кімнату після тієї ночі коли Ліза з Тимуром нас замкнули щоб ми спали разом.. 

Точно Ліза! Потрібно з нею поговорити...

-Ліз можна тебе на 5 хвилин?...-Зайшовши в їхню з Тимуром кімнату запитала я

-На 5 хвилин?

-Ну скоріше на 25... Ну так що?

-Ну добре йду

-Даш щось сталось? Бо в тебе вигляд не дуже-Запитав Тимур

-Та все добре не переживай...

-Ну як знаєш...

Ми з Лізою пішли на пляж вночі бо я не хотіла щоб ми розмовляли в будинку тим більше від будинку до пляжу навіть двох метрів не було, тому ми лягли на шезлонги взяли два коктейлі (Ліза безалкогольне мохіто а я молочний коктейль) Просто недалеко від нас був клуб і ми туди часто ходили по коктейлі тому ми спочатку пішли в клуб а потім до пляжу... Я дуже хвилювалася перед розмовою але все ж таки почала її..

-Ліз що між вами з татом..?

-Ти про що?

-Тільки будь ласка кажи правду...

-Даш я знову тебе не розумію...

-Ну що між вами? Він в тебе закохався чи ти в нього?

-Господи..-Ліза аж перехрестилась- Та щоб я зі своїм... Ой твоїм батьком .... Ти що з глузду з'їхала?

Я не звернула увагу на слова "зі своїм... Ой твоїм батьком...." Тому що подумала що Ліза просто від хвилювання не те ляпнула, але потрібно було тоді звернуть на це увагу...

-Ну ти на нього постійно так дивишся... І він на тебе ...

-Як так?

-Ну наче з якоюсь ненавистю і любов'ю разом..

-Та Боже Даша просто є одна річ..

-Яка?!

-Ну я не знаю як тобі сказати ми толком з моїм... Та Боже З ТВОЇМ батьком не говорили то!

-Я не розумію що коється?! Ти можеш нормально пояснити!

-Фух добре... 4 роки тому моїх батьків не стало, вони померли в автокатастрофі, мене виховує тітка якій перейшов весь бізнес тата бо вона його рідна сестра.

-О Боже я навіть не знала про це.. Співчуваю..-Я тоді себе відчула так паршиво, я розумію що про це не потрібно всім розповідати, але я довірилась Лізі з першого дня а зараз зрозуміла що вона про мене знає все а я про неї нічого... А хоча вона далеко не все про мене знає... Ніхто всього про мене не знає...

-Дякую... Але ти краще просто слухай далі і не перебивай.. Бо я вже настроїлась на розмову.. Так от з тіткою в мене дуже хороші відносини і я її дуже люблю, від неї і від мами я дещо дізналась. Так сталось що тато помер відразу, а мамі робили операцію і після аварії вона була в реанімації була ще неділю.. Я дуже надіялась що хоч вона виживе, і в останній день її життя я прийшла до неї аби провідати, вона наче б то знала що не виживе тому попросила щоб саме я прийшла, ну я прийшла до неї вона почала говорити що можливо це її останній день я її звісно ж заспокіювала і її і себе... І вона мені розповіла те що я аж ніяк не очікувала... Виявилось що багато років назад ще в шкільні часи мої, твої, Артурові і Тимурові батьки були так сказати в одній компанії, завжди були разом не розлий вода і зустрічались і здавалось би все добре, а коли в 19 років всі дізнались що Міла Артемівна вагітна то звісно ж дуже обрадувались і здивувались одночасно тому що 19 це ранній вік але одночасно це було таке диво, коли вони зробили вечірку сюрприз на честь народження їхньої дитини, тоді вони думали що в них буде одна дівчинка, прям буди впевнені в цьому то всі дуже веселились крім моєї мами... Саме перед тією вечіркою вона дізналась що мій тато не може мати дітей... Вони навіть посварились а твій батько тоді був дуже п'яний і теж посварився з твоєю матір'ю через те що приревнував її до якогось хлопця... І так сталось що моя мама переповнена горем і твій батько переповнений алкоголем... Переспали... Виявилось що моя мама в 10 класі любила твого батька але в 11 класі почала зустрічатися з моїм батьком і забула про все на світі, в них була любов... Справжня любов... Ну і як ти розумієш моя мама дізналась що вагітна через місяць після вечірки всі були дуже радісні та здивовані крім трьох людей... Сама розумієш яких... Мій тато звісно ж зрозумів що мама йому зрадила і навіть дізнався з ким але всеодно її не покинув і любив мене як рідну все життя, а твій батько не хотів розчаровувати твою матір і вони домовились що ніхто ніколи про це не дізнається.. через 4 місяці коли моя мама була на 5 а Міла Артемівна на 7 місяці вагітності виявилось що в твоєї мами вже другий місяць вагітності... Всі знову були раді думали що ми четверо будемо дружити як вони,але згодом вони втратили інтерес до один одного. Звісно ж зізванювались та вітали один одного зі святами але потім і таке спілкування зійшло на нуль, просто всі вони тоді відкривали бізнес виховували дітей та насолоджувались один одним... Твій тато наче б то повністю про все забув та і мій теж... Коли я про це дізналась я дуже довго плакала перед мамою, тоді я багато зрозуміла... Зрозуміла що мій не справжній тато насправді для мене самий справжній, адже він мене виховав і я на нього геть не злилась а почала любити ще сильніше, а свого справжнього батька я вирішила навіть не шукати.. Але він сам мене знайшов... Коли я познайомилась з тобою ти і справді стала мені дуже близькою, але коли я побачила твоїх батьків я відразу згадала його... Твого батька, я бачила їхню шкільну фотографію де вони всі разом такі щасливі.. Тому я почала якось відсторонюватись від тебе бо думала що ти така як і батько я його тоді сильно ненавиділа, бо коли мама все мені розказала і я плакала кричала на неї типу "Як ти могла зробити так з батьком?!" В неї стався серцевий напад і вона померла на моїх руках.... Ну а твій батько... Твій батько не відразу мене впізнав тільки після того як побачив мене з тіткою на прогулянці в парку, тоді він все зрозумів... Саме тому він такий добренький перед мною... Заглажує свою вину так сказати, але мені від нього нічого не потрібно...