Глава 10.

-Артур вийди будь ласка ми розмовляємо-пробурчала Ліза ледь чутним голосом.

-Добре Ліз, я просто хотів сказати що Тимур..

-Давай зараз не про нього будь ласка!

-Добре тоді я піду Ем... В магазин схожу..В нас там сахар закінчився..

-Ну і іди собі.

Артур вийшов та пішов в магазин, хоча я сумніваюсь що він пішов саме в магазин, але нічого.. 

-Хто то був Ліз?

-Ну Даш ну хто то міг бути? Ну звісно ж Ілоночка...

-А ну да як я сама не здогадалась...

-Так ладно ще Ілона, вона всеодно потім зізналась що навмисно це зробила, зломав наші відносин ще одна людина...Діма...

-Чому?

-Ну я стою дивлюсь як вони сплять починаю ридать просинається Тимур починає говорити "Це не те що ти подумала" І тут заходить Діма і каже "Лізуська ти чого пішла від мене ми з тобою так добре спали, так на кріслі але як то кажуть в тісноті да не в образі, так?" І ми з Тимуром почали один на одного верещать... Ну і після цієї ситуації ні я ні Тимур ще досі не можемо довіритись один одному...

-О Боже, прям якась санта Барбара...

-І не кажи...

-Так все не розкисаєм ідемо сьогодні веселитись тобі ж потрібно зняти сиресс...

-Ну ти мабуть права..

-Ну звісно ж права! Іди одягайся через дві години їдемо в клуб!

-Даша не хочу тебе засмучувати але в клуб в ночі треба і ти а зараз 14:56...

-Ну а через дві години вже буде 16:56 а це майже вечір. І взагалі є один клуб в який я колись ходила з І... Е неважливо з ким, короче він цілодобовий..

-А хто такий І...? Ігор, Ітан, Іван ?

-Ілля... Так це взагалі не важливо ми тратимо час на пусті слова.

-Він для тебе болюча тема, так..?

-Неважливо.

-Я тобі довірилась, можеш і ти мені довіритись?

-Ліз я тобі довіряю.. За один день ти і справді стала для мене важливою людиною, наче я знаю тебе все життя.. Я тобі обов'язково все розкажу, але не зараз, ок?

-Ну добре. Але знай я чекаю твою життєву історію в будь який час дня чи ночі..

-Добре. А зараз пішли збиратись!

Ми почали збиратись, я одягла білий топ з тоненькими бретельками, порвану джинсову спідницю та чорні босоніжки на невеликому каблуку. Ліза одягла коротку фіолетову сукню з вирізом, яка повністю обдягала її талію, вона вигляділа в ній прекрасно і не дуже так і відверто.

-Тільки Даш з хлопцями не знайомимось, бо я люблю Тимура а ти А... Неважливо)

-Що А? І що не важливо? Я щось не зрозуміла.

-А та забий скоро розповім.

-Ой загадкова ти якась пішли давай в клуб а то замість того щоб дві години збиратись збирались три, бо хтось захотів накраситись і зробити зачіски.

Так Ліза дуже гарно робила зачіски тому собі вона зробила два колоска, що їй дуже пасували, і ганесла легенький макіяж: на очі нанесла світло-фіолетові тіні, намалювала стрілки та вії, та світло-рожевою ледь помітною помадою намалювала губи. Мені ж з моїм коротким волоссям ледь дістающим до плечей, мало що можна було зробити, тому вона мені його накрутила і це вигляділо дуже красиво, також світло-голубими ледь видними тінями намалювала очі, зробила стрілки та вії, а губи нафарбувала блиском для губ.

-Куди ти йдеш нам прямо. Ти начебто тут перший раз.

-Ну так як справді тут перший раз, навіть не знала, що в Києві є таке місце, Даш а ти мій телефон не бачила?

-Він в мене в сумці не переживай.

Ми зайшли в клуб вже було 18:05 тому ми направились до якогось столика та замовили випити по коктейлю.

 Я  не думала що цей коктейль такий алкогольний ..

-О Боже я наче горілку випила, Ліза що це за коктейль взагалі?

-А я що знаю? Я сказала бармену який небуть дати. Ой короче став його і пішли танцювати!

Ми трохи опяніли, танцюючи я відчула на собі чіюсь досить знайому руку...

-Привіт Дашунька! Не знав що ти будеш ходити в цей клуб після того випадку!-Це сказав голос який я не хотіла б чути більше ніколи в житті...

-Ілля! Що ти в біса тут робиш?! Не смій торкатись до мене! 

-Ем.. Даш а що відбувається це хто?- схвильовано сказала Ліза.

-О це твоя нова подружка, приємно познайомитись я Ілля хлопець Даші.

-Який ще хлопець ти що пам'ять втратив? Ти давно мені вже не хлопець!

-Тий самий Ілля про якого Даша мені не хоче розповідати...

-Та вона нікому про мене не розповідає я її секрет,а зараз ти мене вибач ми з Дашунькою закінчемо почате в тій же самій кімнаті!

Він потягнув мене на другий поверх де здавалися кімнати на ніч, я кричала але ніхто мені не допомагав Ліза намагалась щось зробити але блін в цьому клубі звідкилясь взявся п'яний Діма і почав до неї приставати.

-Відійди від неї!

-О це ж тий пацан що тебе до школи підвозить, пацан іди звіди дай закінчити почате!

Артур його вдарив тий впав та зачепив Артура вони почали битись поки їх не розтащив Тимур, Артур підійшов і обійняв мене дуже сильно і на вухо сказав.

-Не ходи ніколи сама в такі місця, зрозуміла!

-Тт... Так.. Там Ліза!

-Що з Лізою де вона?!-Схвильовано крикнув Тимур.

-Побігли її Діма зараз там....

-Що Діма, б&₴ть Даша де вона?!

-Хто не буть допоможіть! Він до мене пристає!

-Тимур побіг до Лізи та почав бити п'яного Діму. Бретельки з її плаття були порвані і вона держала його руками щоб воно не спало з неї

-Господи Ліза! Ти знаєш як я хвилювався! Як ти взагалі в кімнаті на другому поверсі опинилась!?

-Тимур, я тебе люблю! Він мене сюди затягнув силою за волосся мені дуже боляче!

Ми поїхали додому, я ще до сих пір не розуміла звідки в клубі з'явились хлопці, але якби не вони то не знаю що було б.... Люди в клубі не звертали на таке увагу адже думали що це типу рольових ігор. Ото вони дурні! 

Котики привіт ! Як вам глава?) Як думаєте що сталось між Іллею та Дашею? 

Дякую що читаєте📖 ставте свої⭐ та пишіть 💬, мені буде дуже приємно))

Ваша Нака💚🐍💚