Глава 8.

Проснулись ми десь в 12:47,ну як я проснулась бо вікно в моїй кімнаті було повністю відкритим, а в дворі нашого будинку клали асфальт, хоч ми і на останньому поверсі, але всеодно було все прекрасно чути, я переодяглась зробила ванні процедури, та пішла робити сніданок та будити всіх. Коли я вийшла з кімнати на дивані так солодко спав Артур... Я і не звернула уваги як задивилась на нього..

-І довго ти ще будеш дивитись на моє заспане лице? Я звісно розумію що я красивий, але не пались.-Сонним голосом сказав він.

-Ой вибач, і взагалі з чого ти взяв, що я на тебе дивлюсь? Перед тобою он вікно, може я в нього дивилась!-Ні ну а що він собі дозволяє, а? Самозакоханий придурок, а спочатку він мені здавався таким милим... Навіть не знаю чому він мене розізлив, але я його в цей момент зненавиділа!

-Ага, ага, звісно, звісно! - Сміявшись говорив він.

Я на це нічого не відповіла, тільки пішла будити нашу парочку, а то заспались вже!

Я постукала, і звісно ж мені ніхто нічого не відповів, зайшовши в кімнату наша парочка солодко спала обіймаючи один одного, все таки я так за них рада, вони знайшли один одного і тепер щасливі, не те що я... Але стоп я і так щаслива в мене є прекрасна сім'я, та чудові друзі... А любов... Не в любові я знайду щастя... Мабуть.

-Доброго ранку, соні!!!!-закричала я.

-Ого чого ж ти так верещиш голова розкалюється-Сонним голосом, тримаючи голову сказав Тимур.

-Правильно, правильно треба було вчора менше пити і з повіями всякими водитись, але Даш говори і справді трохи тихіше бо я теж вчора трішки випила.-Злим та сонним голосом промовила Ліза.

-Якими ще повіями! Ти весь день була зі мною, не придумуй!

-А Ілоночка з Анджелочкою по твоєму не повії?! Сміялись вони там, а про мене забув!

-Так вони ж мої однокласниці, як і твої теж! Що мені тепер ні до якої дівчини не говорити бо тобі це не подобається?! І взагалі з як ти кажеш "Анджелочкою" я кількома словами перемовився, вона як завжди з Артуром була!І взагалі ти що ревнуєш?

-Я? Ревную? Та ні ти що! Тільки якби мене там не було б то я навіть не маю сумнівів що вони двоє зранку опинились би в твоєму ліжку, як сталось  тоді!-Ледь не ридаючи говорила Ліза.

-Ми закрили цю тему давно! І ти знаєш що то було не правдою! Я ні з ким не спав, бо люблю тебе, і тільки тебе!

-Ой любить він мене звісно ж це я як дура бігаю за тобою, а ти такий як був такий і залишився!

Я вирішила незамітно вислизнути з кімнати, бо не хотіла встрягати в чужу сварку, але я замислилась над фразою Лізи "я навіть не маю сумнівів що вони двоє опинились би в твоєму ліжку як тоді!". Тобто Тимур їй зраджував чи що? Та ну він любить її вроді... Поки вони там кричали я не помітила що переді мною стояв Артур.

-Що опять сваряться?

-Ну, як чуєш!

-Через що на цей раз?

-Спочатку через те що вчора ви були  дівчатами багато часу, а потім через якусь зраду з кимось...

Артур захвилювався,та почав ходити туди - сюди.

-Так? Блін, це не добре! Це.. Це взагалі не добре! Я думав вони вже розібрались і закрили цю тему!

-Емм... Я вибачаюсь звісно, але що таке? Про яку зраду вони говорять і чому ти так переживаєш?

-Ти не ображайся.... Але я не можу тобі розказати, якщо вони захочуть то самі розкажуть, ок?

-Ок.

Нашу розмову перервав Тимур який виходив з кімнати хлопнувщи дверима і йшов до вхідних дверей.

-То якщо я такий поганий, то давай розійдемося, а?! Брат пока! Я прогуляюсь.

-Ах розійтися він хоче! Ну і йди до своїх повій, раз тебе я не влаштовую то іди до них в ліжко!-Вся червона від сліз кричала йому Ліза.

В тий момент Тимур просто хлопнув вхідними дверима та пішов кудись з дому, Артур побіг бистро за ним,а Ліза ще більше розревілась...

-Ліз ну не плач, іди до мене.

Ми обійнялись і стояли так деякий час.

-Дякую тобі велике...

-Та нема за що, розповідай давай, що сталось?

-Та ти ж і так все прекрасно чула...

-Я то чула, але я трохи не про те... Чому ти йому так не довіряєш він вроді як і справді любить тебе...

-Родумієш... Я не, не довіряю, а боюсь втратити... Боюсь знову застукати його в ліжку з дівчиною.. Я його дуже люблю...

-Розповідай давай, легче стане, що сталось таке, після чого ти йому не довіряєш...?

-В перед останній день літа наш клас зробив вечірку в честь того що ми вже можна сказати десятикласники.. Ми багато пили, і весь вечір до нього приставали різні дівчата, адже там були люди не тільки з нашого класу, а й старші і менші нас друзі, а на ранок ми проснулись в якомусь будинку, я чомусь спала біля Діми ну тий, пам'ятаєш я тобі вчора розказувала, тий що закоханий в мене?

-Так пам'ятаю.

-Ну от я йшла по тому домі в мене дуже боліла голова спали ми щей  на маленькому розкладному кріслі, я зайшла в першу кімнату яка попалась в надії що це ванна кімната, але не тут то було, в ліжку спали гола дівчина і звісно не голий, а тільки в шортах Тимур причому обнімаючись....

- Вибачаюсь за питання, я розумію що тобі зараз важко, але...Що то була за дівчина?

-То була.....

Як думаєте, хто то був? І чи справді Тимур зрадив Лізі...?🤔😕 

Дякую що читаєте 📖 Ставте свої ⭐ та пишіть 💬, адже так я буду знати що вам подобається моя книга...🍇

Всіх люблю💚 Далі більше...♥️ Ваша Нака💚🐍💚