Глава 6.

7:10 дзвонить будильник, ох знову вставать ну чому саме сьогодні, я заснула 3 години тому, що за несправедливість? Радує тільки те, що сьогодні нарешті останній день в цій школі. Я швидко встала зробила водні процедури, нафарбувалась одяглась (це все зайняло хвилин 30)і пішла на кухню робити чай, на кухні нікого не було, я вирішила що Артур ще спить тому пішла в його кімнату, щоб розбудити його. Зайшовши в кімнату я його не побачила, вирішила піти в гардероб і нарешті його знайшла, він якраз намагався знайти рубашку.

-Ой вибач, я мабуть невчасно зайшла-прикриваючи очі сказала я

-Та нічого я ж тут не голий.

-Я все-таки піду на кухню там вже чайник кипить мабуть.

Боже він такий гарний, так стоп про що я думаю? Ні ну, а що таке просто гарний хлопець і все, ну мабуть все... Ми попили чай та вже було 8:09 тому ми бистро вибігли з машини сіли в автомобіль та поїхали, він як завжди мене підвіз, подав руку щоб я вийшла і тут підходить людина яку я найменше хотіла бачить...

-О Дашунька привіт, що це тебе якийсь пацан підвозинь постійно?-Взявши мене за талію говорив він.

-РУКУ ЗАБЕРИ! І взагалі яка тобі різниця скажи мені будь ласка?

-Ні ну а що я як твій хлопець маю знати хто і як тебе підвозить.

-Який ти мені хлопець? І не мрій ніколи цього не станеця!!!

-Ого, ну звісно не станеця тільки от чогось рік назад же ж сталось. І по моєму тобі все подобалось.

-Іди будь ласка куди йшов!!

-Пацан реально іди,ти бач що Даша не хоче з тобою розмовляти-Злібно сказав Артур.

-Ооо нарешті заговорив, а то стоїть тут мовчить, ти краще їдь собі ми тут з Дашунькою розберемось!- Він обійняв мене і придавив до себе я намагалась вирватись,але вирвав мене від нього Артур.

-Я третій раз повторювати не буду або ти зараз ідеш або тобі буде занадто погано!!!

-Ого захисник знайшовся, ну добре, добре ми ще побачимось з тобою

-Даша це хто такий?

-Артур давай не зараз 10 хвилин до дзвінка їдь давай а то запізнишся!

Я бистро побігла в школуі думала про цю ситуацію, як він посмів взагалі підійти до мене? В минулому році він скільки болю мені приніс.. Саме через нього я не хочу залишатись в цій школі, саме через нього я стала замкнутою, саме через нього моє життя кардинально змінилось....

Весь день він до мене приставав, а я лиш кричала на нього після останнього дзвоника всі похвалили мій наряд, що для мене було неочікувано, адже з класу я взагалі ні з ким не спілкувалась,після школи мене забрав Артур, на передньому сидінні я бачила Тимура, але це не дивно адже вони шей в одному класі, я відкрила двері сіла і побачила дівчину, вона була дуже милою та усміхалась, в неї було довге чорне волосся сірі очі та дуже класна фігура.

-Привіт я Ліза, а ти напевно Даша приємно познайомитись,ой мені скільки всього потрібно розповісти..-Вона говорила бистро і обіймала мене хлопці лише сміялись.

-Привіт... Так я Даша, приємно познайомитись ти дуже мила.

-Ой дякую, ти навіть не уявляєш як мені приємно, Артур багато чого про тебе розповідав.

Ми поїхали, та  заїхали додому я вже хотіла починати щось готувати щоб ми поїли але хлопці сказали щоб я переодягалися в щось більш літнє і взяла з собою купальник, я намагалася щось випитати але вони нічого не говорили. Ми все взяли та поїхали на якийсь пляж де було багато людей, Артур відчинив двері і крикнув 

-Ей люди ми тут вже!

До нас всі підбігли почали мене оглядати наче я якась лялька і тут якась не дуже приємна дівчина сказала 

-То оце і є наша майбутня однокласниця- Вона це говорила наче я якась бомжиха і взагалі погана людина.

-Так правда вона хороша? Ми з нею вже подруги!-Почала кричати Ліза, а Тимур обіймав її за талію.

Я була в шоці переді мною стояли мої однокласники, деяким я не сподобалась, деяким сподобалась ми почали знайомитись та багато говорити.