Ти така одна...

Глава 1.

Сьогодні був важливий день для мене, я нарешті вговорила батьків щоб я переїхала в окрему квартиру. Так мені всього 16 і я закінчую 10 клас, але я більш не хотіла жити з батьками, тому домовилась жить окремо але з умовою, що вони будуть приїжджати дуже часто, і що я буду жити в квартирі не сама, ну тобто в квартирі з людиною яка теж її знімає. Але мене й це влаштовувало. 

-Доню давай швидше тато вже чекає внизу!- кричала моя мама Майя Сергіївна

-Мамо біжу зараз тільки рюкзак захвачу!

Ми спустилися, та сіли в машину, мій тато Михайло Володимирович був так сказати олігархом (я ненавиджу це слово але по іншому ніяк не сказати) так він був багатою людиною, займався нафтою, а моя мама була дизайнером. Мої батьки якщо чесно не такі як прийнято вважати багатих людей, вони займались благодійністю, та виховували мене не розбалуваною, я була звичайна біловолоса дівчина з трішки кучерявим на кінчиках волосям, яке в мене було по плечі та надзвичайно виразними зеленими очима як у моєї мами.

-Нарешті доїхали! Вилазимо з машини а то зараз заснете там!- весело сказав мій тато, чоловік середнього віку з русявим волоссям, сірими очима та трішки зайвою вагою.

Я бистро вийшла з машини подивилась на будинок і зрозуміла що він 30-поверховий, я ж не була тут бо батьки самі все обирали, я знала тільки одне, що я буду жити на останньому поверсі.

-Тату давай швидше!

-Доню іду почекай ключі шукаю ти ж в підїзд не зайдеш без них, а не зайдеш в під'їзд, то не зайдеш в квартиру.

Тато знайшов ключі, які йому дав хозяїн квартири і ми пішли в дім.

-Цікаво хто буде моїм сусідом по квартирі- спитала я в мами у ліфті.

-Не знаю доню, але надіюсь що хтось нормальний. 

Ліфт зупинився ми вийшли і побачили що на поверсі де я живу всього 2 квартири, моя і навпроти ще одна. Ми зайшли в квартиру спочатку був великий коридор зі шафою ми зняли піджаки роззулися та пішли далі. Далі в нас був вибір повернути на ліво де було 3 кімнати, я ввійшла в першу це була достатньо просторна кімната з великою зеркальною шафою на всю стіну виявилось що за цієї шафою ховається великий гардероб, з іншого боку від шафи стояло біля вікна ліжко, збоку тумба, з переду ліжка великий стіл з поличками та комп'ютером (я так зрозуміла цю кімнату вже зайняли) зайшовши в гардероб я побачила футбольний м'яч та багато розкиненого чоловічого одягу!

-Тато, мама тут чоловічий одяг, я що живу з якимось хлопцем доречі де він???-зхвильованим голосом запитала я.

-Мабуть так доню - здивовано сказала мама

-Донечко не переживай, якщо хлопець буде приставати ти мені відразу скажеш! Ти ж знаєш все буде добре.

-Тато ну яке приставання?! Я просто думала що буду жити з дівчиною, або з бабусею якоюсь але ж ніяк не з хлопцем.

-Дівчину чи бабусю я звісно не заміню, але зі мною теж буде цікаво, і приставати я не буду- сказав якийсь хлопець.

Я повернулась і почервоніла від сорому, це був дуже красивий чорноволосий хлопець з голубими очима та по ньому було видно що він спортсмен, більш всього футболіст бо по кімнаті багато м'ячів з афтографами.

-Я Артур - сказав хлопець.

-О значить Артур, ну привіт, я Михайло Володимирович - сказав мій батько.

-Приємно познайомитись Михайло Володимирович-він підійшов до моєї мами поцілував її руку потім так само підійшов до мене поцілував руку і запитав - А як вас звати?

-Я Майя Сергіївна.

-Дуже приємно, а ти хто? -Подивився якимось особливим поглядом на мене.

-Я...Я Даша.

-О дуже приємно познайомитись, тепер я нарешті знаю як звати мою сусідку по квартирі!

-О мені теж дуже приємно- сором'язливо відповіла я.

-Ну ви тут знайомтесь в нам вже час в мене дуже важлива зустріч з клієнтами і твій батько обіцяв мене підвезти-дивлячись на тата сказала мама.

-Так я пам'ятаю поїхали бувай Даринко- сказав тато.

-Тато буть ласка не називай мене так я Даша а не Даринка!

-Вибач забув що тобі не подобається коли я тебе так називаю.

Ми залишились одні і Артур запропонував мені показати ще кімнату і кухню ми пішли кухня була зїднана з гостьовою кімнатою, потім я побачила двері ми увійшли туди там була така ж кімната як і та в якій жив Артур хіба що можливо трохи більша і ліжко теж було трохи більше також відразу в тій кімнаті була ванна з тоолетом.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше