Ти сильна

2

Вона навчилася бути хорошою

Аліса росла.

І разом із нею росло бажання бути хорошою.

Хорошою донькою.

Хорошою дружиною.

Хорошою мамою.

Хорошою господинею.

Хорошою працівницею.

Жінкою, яка все витримає.

Жінкою, яка не підведе.

Жінкою, яка впорається.

І вона справді впоралася.

Не один раз.

Десятки.

Сотні.

Вона могла бути втомленою, але продовжувати.

Могла плакати, але витирати сльози й робити те, що потрібно.

Могла не знати, звідки взяти сили, але все одно вставати вранці.

З боку це могло виглядати як сила.

Але ніхто не знав, скільки разів ця сила народжувалася з відчаю.

Є жінки, які сильні тому, що їм легко.

А є ті, хто стали сильними тому, що їм ніколи не залишали іншого вибору.

Аліса була саме такою.

Її сила не завжди була красивою.

Іноді вона виглядала як мовчання.

Іноді — як сльози вночі.

Іноді — як усмішка в момент, коли хотілося кричати.

А іноді — як абсолютно абсурдний сміх.

Бо життя Аліси мало дивну властивість.

Чим важче їй було, тим сильніше іноді хотілося сміятися.

Наче організм сам казав:

«Якщо вже плакати немає сил — давай хоча б посміємося з цього безладу».

І вона сміялася.

Іноді крізь сльози.

Іноді так, що болів живіт.

А потім раптом замовкала.

Бо за сміхом знову приходила думка:

«А я взагалі щаслива?»

Вікі Ян

Подобається

#418 в Різне
#4573 в Любовні романи

У тексті є: я сильна

Відредаговано: 23.08.2026