Розділ 18

Іванка

Я не спала пів ночі. Після розмови з Роксоланою, я дістала блокнок і розділивши його на дві частини, почала писати в різні колонки "за" і "проти" переїзду.

В "проти" одразу пішло те, що ми зовсім мало знайомі, що все це дуже швидко і чи можу я йому настільки довіряти?

Але коли пішла колонка "за" - тут уже усього було більше. По перше він зізнався в коханні і я бачила це було щиро! По друге, я хоч і не зізналася ще, але мусила визнати що теж його кохаю... і те що, як би там не було - я хочу спробувати! Відкинути усі страхи і спробувати жити з ним, стати по-справжньому щасливою разом з Сашою.

І наче все так, і цих "за" більше ніж "проти" - але мене всерівно неначе щось стримувало... 

І тоді я згадала як Саша говорив, що ми на кілька днів з ним кудись поїдемо, як думала що з собою візьму і тоді ідея виникла сама по собі. 

Так, я хочу до нього, хочу жити з ним, але можливо тоді просто, не переїжджати одразу повністю, а почати з декількох днів? 

Ця ідея настільки мені сподобалася, що я заспокоївши нарешті розбурхані думки, одразу заснула.

Ранок настав дуже швидко, і хоч я проспала всього пару годин, настрій був чудовий. Швидко зібрала речі на кілька днів в спортивну сумку, бо тягти з собою великий дорожню валізу, бажання не було.

Я вже була майже готовою коли Саша подзвонив в двері. Те що моя ідея йому не сильно до вподоби, я помітила одразу, але на моє щастя він заперечювати не став, що мене дуже порадувало. 

- Дякую що ставишся з розумінням, для мене це важливо. - прошепотіла йому в губи

- Твоє щастя для мене найголовніше - ну от як його не любити? тепер вже я його поцілувала - Ну що, тоді поїхали?

- Так!

**********

Наступні два дні пролетіли в хаосі роботи. Ми закінчували проект і затримувались на роботі до ночі. Ці два дні я хоч і жила в Саши в квартирі, але це скоріше було схоже на спільне місце для ночівлі. 

Поверталися ми біля одинадцятої, приймали разом душ, кохались і декілька годин спали. А на ранок пили каву і їхали а офіс. І хоча це, навряд чи  можна було повністю назвати життям пари, але навіть ті декілька годин проведені разом, були просто прекрасні! А постійно засинати і прокидатись в теплих, міцних чоловічих обіймах було просто прекрасно.

Сьогодні нарешті середа. Тільки сьома ранку, а ми з Сашою вже в офісі, повторно все перевіряємо, звіряємо. За годину має приїхати його батько і вже разом з дизайнером і головним архітектором, вони поїдуть на презентацію. 

- Можливо тобі теж поїхати з нами? Мені буде спокійніше якщо і ти будеш поряд. - команда нарешті перевіривши все, вийшла з кабінету, а я принесла Сашку ще одну чашку кави. 

- Ти ж знаєш, що ми не можемо приїхати на тендер всією командою. Не хвилюйся, я чекатиму тебе тут. Тільки подзвони мені одразу! - я не кажу що буду хвилюватись, він і сам це знає. Я бачу як він хвилюється, хоча і вправно це маскує, та я вже вивчила його за ці кілька днів. 

- Так видно що я хвилююсь? - підіймає брову, а я посміхаючись, стаю за його спиною і починаю масажувати йому плечі, шию, занурюю пальці в шовкове волосся і масажую голову

- Ммм, як же добре..

- Ти занадто напружений.. - він розвертається до мене, встає і заключає в теплі обійми -  Саш, в тебе вийшов прекрасний проект, навіть не так, він шикарний. Але як би там не було, чий там проект не виграє, ти все рівно великий молодець! І я впевнена, що ніхто не зробив би його краще, особливо за такий короткий термін!

- Дякую кохана! - його вуста накрили мої в ніжному поцілунку. В ньому було все і подяка, і ніжність, і обіцянка..

- Гм-гмм...

Почулося від дверей. Ми так захопились поцілунком, що навіть не почули як відчинилися двері! Я швидко відскочила від Саши, а поглянувши хто стоїть - похолола.... На нас, піджавши губи, холодними синіми очима дивився Сашин батько...