- Поки, ти мені, про нього все не розкажеш, я не дозволю Ярику, прийняти такий дорогий подарунок! - Діма вибухнув шаленим протестом, як побачив айфон останньої моделі.
Я його розумію, адже сама заклякла з відкритим ротом, як побачила, що було під подарунковою обгорткою!
- Тату, але ж це не чесно! Це ж мій подарунок! - Яр спробував заховати за спину новенький телефон.
- А ти хоч бачив ту людину, яка купила тобі подарунок за тридцять тисяч? Це що по вашому, жарти?
- Ну будь-ласка тату.. - малий стояв з слізьми на очах і благально склавши руки.
Чесно кажучи, я не знаю як би я реагувала на місці Діми. По суті, абсолютно чужа людина, подарувала чужій дитині, дуже, ні не так, ДУЖЕ дорогий подарунок!
Можливо, якби наша родина була б такою ж багатою як Сашина, то це сприймалося б інакше, а так... Хоча Діма теж отримує не малу зарплату, та і його дружина Ілона теж. Вона взагалі з не бідної родини. Її батьки тримають десь до десятка, не великих мотелів на основних дорожніх шляхах, один з них на в'їзді до Києва, де вона працює управителькою. Але навіть для них, це дорогий подарунок, тим паче хлопчику на десять років.
- Ну, розповідай! - гримнув на мене брат. Він сьогодні взагалі якийсь занадто напружений. Важко видихнула, ну що ж, тут вже нікуди не дінусь, мушу розповісти..
- Його звати Олександр, і ми зустрічаємося - коротко розповідаю про нього, основне що знаю. Хоча добре знаю, що вже завтра, брат буде мати повне досьє на нього, та всю його родину
- То у вас все, дійсно серйозно? - брат уважно дивиться на мене, наче поліграф, зчитує по обличчю всі мої емоції.
- Так. Я... Він мені подобається.. дуже.
- Ясно.. - він встає. Кидає якийсь не зрозумілим погляд на Оксану і йде на вихід - Я покурити..
А в мене душа стискається. Я добре знаю Діму, так в нього робота не проста, тому він справляє враження сурового, стриманого і можливого грубого чоловіка. Але не з рідними, з нами він добрий, щирий і навіть поступливий. Ніколи не образить, ну хіба якщо добряче вивести. Та зараз, те як він щойно подивився на Ілонуну...
Чорт. В них точно щось сталось! Та і Ілона, завжди усміхнена і балакуча - зараз наче не тут..
Не хочу себе накручувати, але й розпитувати зараз нічого не хочу. Не зовсім те місце. Все таки ми зараз в кафе, дитина святкує день народження, в компанії друзів. Я розумію, що хоч і батьки його не зовсім в гуморі, але намагаються не псувати дитині свято. А я хвилююсь за них...
Дивлюся на годинник і розумію що мушу вже повертатись на роботу. Замовляю таксі і йду прощатися. Підходжу спочатку до Яра, потім до Ілони, пояснюю і збираюсь.
Виходжу на вулицю, шукаю поглядом брата щоб попрощатися. Діма стоїть збоку від будівлі, спершись плечем об дерево і курить. Він весь напружений, дивиться кудись, наче крізь простір. Я підходжу до нього, майже впритул
- Дім - торкаюсь його руки - у вас з Ілоною все добре?
Брат зітхає, кидаючи на мене трохи розгублений погляд
- Я не знаю мала.. Зараз все.. - він проводиться рукою по волоссю, втомленим жестом - Якось все складно..
Не знаю що сказати. Я не звикла бачити свого братика таким.. розгубленим. Це взагалі не про нього. А особливо з його роботою. Але сім'я це не робота, тут немає чітких правил, як діяти.
Все що зараз можу, це підтримати. Обіймаю його за талію, міцно притискаючи до себе:
- Ти ж знаєш, що в тебе є я. - трішки відсторонююсь і заглядаю в рідні очі - Мені вже потрібно було бути на роботі, але, якщо захочеш поговорити, я завжди вислухаю. Можливо щось підкажу..
- Дякую сестричко. Люблю тебе. - цілує мене в скроню, важко зітхаючи.
- І я тебе братику.
Сідаю в таксі, але думками поруч з братом, що в них сталось? Молюся, аби в них з Ілоною, не було так, як в наших батьків..
Ні. Ні я впевнена що брат не буде зраджувати, з його роботою, в нього немає на це часу.
А Ілона? Ні, ні не можна думати одразу про найгірше. Можливо то просто побутова сварка, чи якась криза в стосунках, все таки вони вже дуже довго разом, все може бути. Вони обов'язково помиряться. Я в це вірю.
Виходжу з таксі біля офісу і прямую прямо в кабінет до Сашка. Я не встигла, та і не змогла на сваритись на Ярика в присутності його гостей, зате точно на горіхи зараз отримає Сашко!