Розділ 5.1

Іванка

Який насичений ранок!

Саме час до дванадцятої, а я вже встигла побувати на справжньому допиті! 

Я не збрехала, коли сказала що брат в мене працює в СБУ, більше того він головний в відділі розслідувань! Тому зайшовши в квартиру, і побачивши запонку, яку видно загубив мій горе залицяльник - влаштував справжній допит!

Хто, звідки, скільки ми разом?! І йому всерівно, що я вже далеко не дівчинка, і мені вже двадцять чотири ..

Заглянув в спальню, оцінив ліжко і запитав - чи не забуваю я про контрацепцію! 

- Діма, досить. Я вже давно не маленька! - а сама хаотично пригадую ніч, і не пам'ятаю користувались чи ні! Ой-йой....

Оце вже не смішно! Так, першим ділом збігати в аптеку по пігулки! А то мало що буває....

Якщо не рахувати того, що мій любий брат, разів три просив номер мого "хлопця" і його дані, щоб він пробив по базі чи він нормальний - то загалом ми чудово посиділи, поснідали і поспілкувались....

Вже під кінець сніданку брат видав:

- Іванко, ти ж знаєш що в нас з Ілоною післязавтра річниця весілля?

- Так, звісно!

- Так от, ми хочем  на два дні поїхати в двох до Львова,  і тому ми хотіли попросити тебе побути з Ярославом - ти ж зможеш?

Це було більше ствердження чим питання, тай не змогла б я відмовити брату, тому просто погодилась.

Виявилось що їдуть вони вже сьогодні, тож в обід я вже випроводжала їх з квартири, коли раптом подзвонили в двері.

Відчинивши, я від здивування відкрила рот - на порозі стояв кур'єр - хлопчина років двадцяти з великим букетом в руках...

- Доброго дня, мені потрібна власниця цієї квартири!

- А ви хіба не маєте знати ім'я людини якій маєте щось вручити - брат як завжди включив "робочий режим."

- Зазвичай так - хлопець трохи знітився під Діминим поглядом - Але в даному випадку, в мене є лише адреса, і прохання передати в руки - він дістав маленький конверт з букета і прочитав підпис - "білокурому ангелу" - і він повернувся до мене - Я так розумію, це вам!

Хлопчина передав мені букет і швидко втік, а я тупо зависла, дивлячись на приблизно десяток великих троянд, ніжно рожевого кольору на довжелезних ніжках. 

Такі красиві.... Навіть не пам'ятаю, коли мені востаннє дарували такий шикарний букет! Не задумуючись вдихнула ніжний запах.

- Іванка, які красиві квіти! Давай, зізнавайся від кого вони! - я аж здригнулась, так зависла на неочікуваному подарунку...

- Не знаю Ілонко, я чесно такого не чекала...

-То подивись! А то мало що, може то якийсь маніяк! Зараз такий світ, різне буває.. - Діма як завжди в своєму репертуарі..

Я на це лише засміялась і дістала карточку з букета, відкрила:

"Моя люба, дякую за неперевершену ніч. Дуже хочу дізнатись твоє ім'я! 

Чи погодиться мій білокурий ангел на романтичну вечерю?"

Олександр.

P.S/Мрію знову тебе поцілувати!

А на звороті написано : Подзвони мені  і номер телефону...

Неочікувано... Але до бісиків приємно!

Я сама не помітила, що посміхаюсь на усі тридцять два, а потім, пригадавши що не зможу, тяжко зітхнула..

Ой дорогенький, я як мінімум на два дні зависла з племінником, то ж, ти в прольоті хлопче...