Розділ 4

Ніколи не шкодуйте про те, 

що зробили, якщо в цей момент 

ви були справді щасливі. 
 

Іванка

Хто придумав будильники? Оо... зараз би так смачно цього видумасника тріснула! 

Ні штука звісно хороша, коли потрібно встати на роботу, чи ще щось подібне... Та коли в тебе вихідний, а ти перед цим майже всю ніч не спала, це просто знущання! 

Будильник на телефоні дзвонить десь з коридору, певно залишився в сумочці на тумбі. Хочу встати і.. не можу, бо мене щось тримає! 

Це щось трохи ворушиться, стискає мене сильніше і хрипло бурчить

- Зараз встаю..

Весь сон і дрімота вмить з мене злітають, і я вже чітко згадую вчорашній вечір, і ніч, і щоки вкриває рум'янець....

 Оце попандос!

Я звісно вже не дівчинка в свої двадцять чотири, і хлопці в мене були, проте щоб отак!

Може мені в коктейль щось підмішали?

Та моя внутрішня я лиш скептично хмикає - ну-да, ну-да... Але що вже вдієш, що є то є... Хоча це було.... це було класно...

А зараз в його обіймах так тепло і затишно, що відчуваю як мої очі знову потихеньку починають заплющуватись...

Дідько! Будильник знову нагадує про себе. Мушу докласти трохи зусиль, щоб спихнути з себе його ногу яка обіймає мої, та як тільки мені це вдається, мене нахабним чином притягують назад, майже підминаючи під себе:

- Гей, пусти! А то мені дихати важко!

Цей слон здригається, трішки відсовується і підіймає на мене затуманений погляд:

- Ти хто?

Хто я?!.. В цей момент хочеться його тріснути, та в моєму положенні це зробити важко.

- Снігуронька! - гарчу - Злазь з мене, живо! - нарешті вивільняю руку і штовхаю його в плече.

На диво мене відпускають, і поки я накидаю на себе халат, цей самець тре очі, і потягується на ліжку..

- Зараз я одягнусь і звалю...

Що можна на таке відповісти? Та чи взагалі потрібно? Звалить і на тому спасибі! Тому просто розвертаюсь і йду в коридор. Вимикаю будильник і бачу декілька повідомлень в вайбері від брата, відкриваю...

Блііін!!! Дідько, я ж зовсім забула що він говорив, що заїде з дружиною на сніданок!

От чорт! Що робити? Точніше не так, що робити в першу чергу?! Бігаю з коридору в кухню, потім в ванну і назад! Ааа... 

От у вас так само, коли бачиш що часу обмаль, а зробити потрібно купу справ?

Швидко біжу в ванну, нашвидкоруч роблю ранкові процедури, одягаю шорти і майку, і гайда на кухню робити сніданок! Вмикаю радіо, і під бадьоре музичне ранкове шоу починаю готувати.

Брат в мене чудовий, на одинадцять років старший за мене. Після смерті батьків практично замінив мені тата, допоміг з навчанням і так, завжди підказував і виручав. Він вже десять років як щасливо одружений, має дев'ятирічного сина. Робота правда в нього така, що бачимось ми нажаль зовсім мало, тож я щаслива можливості разом з ними хоча б поснідати!

Мені зранку вистачило б і бутербродів з чаєм, але для брата і його сім'ї цього явно буде замало, тому готую оладки і запікаю в духовці м'ясо з овочами. 

От вже і духовка сигналізує що все готово, виймаю м'ясо щоб перевірити, ставлю на стіл і...

Мене ледь кіндратій не хапає, коли хтось різко притягує до чогось твердого! і над вухом звучить хриплий голос:

- Навіть не знаю, спочатку снідати, чи ще раз трахнути тебе?

Чорт! Я ж геть забула перевірити чи цей мачо звалив! 

Ну все, зараз я тобі влаштую, мало не здасться!..