Розділ 2.1

Якщо ця мала думала, що такою поведінкою мене відшиє - то вона сильно помилилась.

 Хоча, можливо якби вона була однією з тих, які постійно самі вішаються мені на шию, то скоріш за все, я б просто перемикнувся на іншу. 

Але ця.. Вона була не схожа на усіх тих дівчат, з якими я раніше тусив, ще й прийшла по запрошенню мого батька і мало того, так ще й посміла мене відшити!...

 Мене зачепило! Від її зухвалості, в мені прокинувся хижак, що вже намітив свою здобич і я хижо посміхнувся. 

- Чекай мала, цю ніч ти точно проведеш зі мною!

- Ого, і хто вона? - до мене підійшов Руслан під руку з двома довгоногими брюнетками.

- Ти про що? - я не зводив погляд з коридору до вбиралень, щоб не пропустити мою кралечку.

- Я такий погляд в тебе останній раз бачив, коли ми ще вчились, і побились об заклад, хто перший закадрить Міхину сестру - я на це лише посміхнувся, згадавши як виграв, і потім цілий тиждень, Руслан ходив по університеті в футболці з написом "поклоняюсь Олександру".

- Я тут нам дівчаток на вечір вибрав, але раз ти вже на полюванні... - Руслан постукав мене по плечу - то чекаю тебе завтра з подробицями...

- А як же ми?.. - одна з брюнеток, повисла в мене на плечі, невинно кліпаючи нарощеними віями, і ображено надуваючи губи качечкою, які і так перекачені силіконом.. жуть...

Вивертаюсь з її рук, трохи відсовуючись, Руслан хапає її під руку і каже:

- Нічого красуньки, я з вами і один впораюсь..

Я на це лиш з посмішкою киваю другу. Народжується думка перехопити її прямо на виході з туалету, щоб вже точно не втекла!

Тому швидко йду до вбиралень, стаю з боку від дверей, так щоб мене не було видно, коли буде виходити і саме вчасно, бо через секунду з туалету виходить її подруга, а за нею вже моя кралечка. 

Вона на секунду затримується в дверях, і я не гаючи часу, хватаю її за руку і тягну на себе. Мала навіть пискнути не встигла, а я вже притис її своїм тілом до стіни і зафіксував її руки своїми.

- Що ж ти крихітко, справді думала що зможеш мене так просто відшити? - дивлюся в розширені від страху і здивування очі і посміхаюсь.., веду носом по щоці до вушка, вдихаючи її аромат

 - Дівчинко моя, якщо я намітив ціль - я до неї йду!

Та раптово мій світ вибухає болем і матами.. Від болю, відпускаю дівку і згинаюсь в двоє -  бо ця сучка, вдарила мене по яйцях!.

- Боюсь в тебе тепер трохи приціл збитий!

Вона тікає, а я намагаюсь прийти до тями і хриплю

- Ну все мала, ти догралась!